Разом із тим законодавством України при певних захворюваннях установлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) працівника.
Це стосується туберкульозу та деяких інших захворювань. При цьому необхідно мати на увазі, що закон надає право власникові або уповноваженому ним органу звільнити працівника з цих мотивів, але не вимагає від нього це робити. Тобто власник або уповноважений ним орган має сам прийняти рішення про таке звільнення.
При підрахунку терміну невиходу працівника на роботу не можна приєднувати окремі періоди. Забороняється звільняти працівника, якщо він:
• утратив працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням до поновлення працездатності або встановлення йому групи інвалідності;
• утратив працездатність у зв'язку із захворюванням на туберкульоз. У такому разі місце роботи (посада) зберігається за ним до 10 місяців;
• вилікувався, незважаючи на те, що хворів більше 4 місяців.
На практиці звільнення працівника, який занедужав на тривалий час, провадиться тільки в тому разі, якщо його не можна замінити іншим або перерозподілити його роботу серед працівників. Тобто при звільненні працівника на цій підставі вирішальне значення має не тривалість захворювання працівника, а необхідність у ньому на виробництві і конкретні обставини.
З причин тривалого невиходу на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності також може бути звільнено працівників, направлених на примусове лікування від алкоголізму за рішенням суду в психоневрологічні лікарні.
Звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України має здійснюватися після одержання попередньої згоди профспілкового органу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент персоналу» автора Мурашко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Звільнення за прогул“ на сторінці 2. Приємного читання.
