Працівник, якого приймають на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, зобов'язаний пред'явити власникові або уповноваженому ним органу паспорт.
Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу. При встановленні сумісникам з узгодженою оплатою праці нормованих завдань на підставі технічно обґрунтованих норм оплата провадиться за кінцевими результатами за фактично виконаний обсяг робіт.
Отримана за роботу за сумісництвом заробітна плата при розрахунку середнього заробітку на основній роботі не враховується, крім заробітної плати:
• вчителям і викладачам, які працюють у кількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівняних до них за оплатою праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи;
• сестрам милосердя Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця України.
Загальним принциповим правилом при наданні відпустки особам, які працюють за сумісництвом, є те, що відпустка за місцем роботи за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
При визначенні тривалості відпустки сумісників, які відпрацювали менше 6 місяців, необхідно мати на увазі, що, якщо працівник має право на відпустку за місцем основної роботи і цю відпустку йому надають, за місцем роботи за сумісництвом відпустку він одержує незалежно від того, відпрацював він там 6 місяців чи ні.
Якщо працівникові за місцем основної роботи за перший рік роботи відпустка надається авансом (ст. 79 КЗпП України), тобто до закінчення 6 місяців, відпустку за місцем роботи за сумісництвом він має одержати також авансом, причому відпустку йому буде надано не пропорційно до відпрацьованого часу, а повністю. Якщо тривалість відпустки за місцем роботи за сумісництвом менша, ніж за місцем основної роботи, працівникові, на його прохання, надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати на необхідну кількість днів.
Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на підставах, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, що не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами і режимом праці без виплати вихідної допомоги.
Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом робиться на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
Тимчасове виконання обов'язків на посаді
Правове становище осіб, які тимчасово виконують обов'язки на посаді, залежить від того, призначені вони для виконання обов'язків на вакантну посаду чи для заміщення тимчасово відсутнього працівника.
Призначення працівника виконуючим обов'язки на вакантну посаду не вважається тимчасовим заміщенням.
Таке призначення, по суті, є переведенням на іншу постійну роботу. Тобто у цьому випадку необхідна згода працівника.
Особи, призначені виконуючими обов'язки на вакантні посади, мають такі самі права й виконують такі самі обов'язки, як і інші працівники підприємства. Вони мають право на отримання заробітної плати й інших видів матеріального заохочення відповідно до займаної посади. Переведення їх на іншу постійну роботу може здійснюватися тільки за їхньою згодою.
Звільнення з посади, на якій вони виконують обов'язки, можливе тільки у випадках, передбачених законодавством.
Якщо на працівника покладається виконання обов'язків на посаді, призначення на яку здійснюється уповноваженим органом, його може бути звільнено (у разі незатвердження на цій посаді) керівником підприємства, установи, організації з обов'язковим наданням роботи відповідно до кваліфікації та посади не нижче тієї, на якій він був до переведення.
У разі відмови працівника від такої роботи він підлягає звільненню за п. 2 ст. 40 КЗпП України з виплатою середньомісячного заробітку. Особи, вперше прийняті на підприємство, в установу, організацію на вакантні посади, мають призначатися не виконуючими обов'язки, а на постійну роботу, їм також може встановлюватися випробувальний термін у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника вважається тимчасовим заміщенням. Воно допускається в разі виробничої необхідності або може бути пов'язане з розпорядницькими функціями і з правом підпису відповідних документів. Працівникові, який заміщає посаду, виплачується різниця між його фактичним окладом (з урахуванням надбавок) і посадовим окладом працівника, який заміщається (без урахування персональної надбавки). Різниця між окладами виплачується лише в тому разі, якщо працівник не є штатним заступником за посадою, що заміщається.
При покладанні виконання обов'язків керівника на його штатного заступника питання про оплату вирішується залежно від того, чи вакантна посада керівника. Якщо посада не вакантна і той, хто її посідає, тільки тимчасово відсутній, то оплата не провадиться. За наявності вакантної посади заступник має право на отримання різниці в заробітній платі за виконувану роботу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент персоналу» автора Мурашко М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Випробування при прийнятті на роботу“ на сторінці 3. Приємного читання.
