Розділ «Тема 8. Оцінка ефективності інноваційної діяльності»

б) коефіцієнт використання власних розробок (Квл.р. ):

де Nвл.впр. — кількість впроваджених власних розробок; Nвл.заг. — загальна кількість власних розробок;

в) коефіцієнт використання придбаних розробок (Кпр.р.):

де Nпр.нпр. — кількість упроваджених придбаних розробок; Nпр.заг. – загальна кількість придбаних розробок;

г) коефіцієнт співвідношення власних і придбаних розробок (К):

За цим показником можна зробити висновок про темпи проведення досліджень на підприємстві. При цьому передбачена оцінка рівня активності в інноваційній діяльності за шкалою, що відображає три рівні: низький < 1; середній ≈ 1; високий > 1.

Для проведення аналізу технічного рівня забезпеченості підприємства пропонуємо використовувати такі показники:

а) коефіцієнт оновлення продукції (Кон.пр.):

де Qнов — обсяг випуску пової продукції; Qзаг. — загальний обсяг випуску товарної продукції;

б) коефіцієнт оновлення технології (Кон.т.):

де Nн.тп. — кількість упроваджених нових технологічних процесів; Nзаг.тп. — загальна кількість технологічних процесів;

в) частка конкурентоспроможної продукції підприємства (Qк):

де Qскл — неліквідна продукція, що понаднормово перебуває на складі.

8.3. Оцінка ризиків реалізації інноваційного проекту

Інновації та інноваційна діяльність пов'язані зі значним ризиком, оскільки сенс інновацій становлять зміни, які розглядаються як джерело доходу, а процеси і результати змін містять істотну частку елементів невизначеності і спричиненого нею ризику. При цьому раціональна поведінка полягає в тому, щоби не ігнорувати ризик, а належним чином враховувати його для обґрунтування заходів, спрямованих па його попередження, зниження чи компенсацію ризику.

Ризик інноваційного проекту — це міра невпевненості в одержанні очікуваного рівня прибутковості під час реалізації інноваційного проекту в реальних умовах господарювання. Дослідження свідчать, що в середньому з 11 наукових ідей з'являється 2 реальних технічних рішення, 49 рішень забезпечують 4 патенти, 8 патентів — 1 впроваджений у виробництво винахід, а 5 впроваджених винаходів — лише 1 очікуваний комерційний результат!

Загалом в економіці для оцінки ризику переважно використовують імовірнісний підхід. Ллє високий ступінь невизначеності і ризику інноваційних проектів потребує розробки заходів щодо його зниження, що передбачає наявність точної оцінки не лише величини можливих збитків і ймовірності їх виникнення, а й ступеню виливу окремих чинників па загальний ризик проекту І'51].

Під час ідентифікації необхідно поділяти ризики за масштабністю: ризик, властивий конкретному інноваційному проектові; ризик, притаманний самому підприємству (наприклад, ризик недостатньої фінансової стійкості); ризик, без якого неможлива діяльність галузі та ринку загалом.

Трапляються ситуації невизначеності для загальної господарської діяльності суб'єкта, а також окремі ризики, властиві лише цьому інноваційному проекту.

Ризики під час реалізації інноваційного проекту можуть виникнути або па стадії продукування та вибору ідеї інноваційного проекту, або вже на стадії безпосередньої розробки та впровадження інноваційного проекту в реальних умовах господарювання. В будь-якому випадку, чим пізніше виявився (ідентифікувався) той чи інший ризик, тим вища імовірність виникнення збитків або тим більшою виявляється недосяжність поставлених цілей.