РОЗДІЛ 11. СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ. МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ТА ЗАСАДИ

Завдання 1. Випишіть із 11-томного "Словника української мови" значення слів: ввічливий, вихований, галантний, ґречний, делікатний, звичайний, коректний, обхідливий, поштивий, почтивий, привітний, люб'язний, тактовний, шанобливий, шляхетний, чемний.

Завдання 2. Прочитайте текст.

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі й доброзичливі взаємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: "Що маєш казати, то наперед обміркуй", "Дав слово - виконай його", "Слухай тисячу разів, а говори один раз", "Говори мало, слухай багато, а думай ще більше".

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності й людської краси...

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп'ялося на ноги чи навіть ще сидить у колисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання "Здоров. Рости великий", а при прощанні казати "па-па" й привітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто з ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік — із жінкою (чи юнак з дівчиною). А в приміщенні першим вітається той, хто заходить: "Добрий день", "Доброго вечора", "Доброго ранку". У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми (М. Стельмахович).

Дайте відповіді на запитання:

— Чого вчить народна педагогіка?

— Які ви знаєте правила вітання і прощання?

Завдання 3. Прочитайте текст.

Абсолютно суперечать українському мовленнєвому етикетові звертання на кшталт: "Боржка", "Ваня", "Вася", "Маня", "Шур-ка", "папаня", "мамаша", "Сидорівна", "Петрович". Його грубо порушують особи, що вдаються до нецензурних слів. Особливо несприйнятною є матірна лайка — пережиток первісного азіатського дикунства. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід'ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, в якій людина вважається найголовнішою цінністю (згадаймо звертання пан, пані, панна, паничу, що походить від грецького слова "все")...

Слова "пан", "пані" — давні атрибути нашого мовленнєвого етикету, які широко побутують в усній народній творчості, зокрема в колядках, що належать до найдавніших її жанрів ("Добрий вечір тобі, пане господарю...", "Ой підемо, пане-брате, від хати до хати, нашим панам господарям заколядувати") (М. Стельмахович).

Дайте відповіді на запитання:

— У чому полягає особливість українського мовленнєвого етикету?

— Як ви ставитеся до людей, що використовують у своєму мовленні нецензурні слова, сленг, жаргонну лексику?

- Що свідчить про те, що слова "пан", "пані" — давні атрибути нашого мовленнєвого етикету?

Завдання 4. Прочитайте поезію І. Драча.

Як це мало — сказати: "Добридень!", Як на диво багато в цім слові. . Бо воно аж по вінця сповнене (Перехлюпується, вишумовує) І надіями, і тривогами. І запеклими вболіваннями За людський, справді добрий день! Хай же день буде з чистого неба, Із струнких, ніби мислі, тополь, Із пекучих солоних невдач Та прийдешніх манливих здобутків. А "добридень" — тобі добридень. Коли іскри летять з-під ніг, І земля хитається палубою Од моєї швидкої ходи, І скоряється владній волі, Всяке діло, узяте в руки... Хай же прийде в шалений вік Мій вогнистий, мій спраглий "Добридень!"

— Які форми вітання ви використовуєте при зустрічі зі знайомими, друзями, викладачами?

Завдання 5. Прочитайте уважно поради.