Маркетингові технології. Урахування типології споживчої поведінки

Поведінка споживача

У теорії соціальних дій існує декілька типів класифікації поведінки людей: за метою, за способом прийняття рішення, за відповідністю соціальним нормам і т. ін. У маркетингу й науці про поведінку споживачів використовують переважно типологію, засновану на аналізі способу прийняття рішення. Такий підхід об'єктивно зумовлений. Адже при аналізі тільки споживчої поведінки одразу знімається проблема постановки мети, що заздалегідь відома – задоволення потреби. Наприклад, споживач здійснює ігрову дію: він приходить у магазин не для того, щоб купити товар, а для того, щоб "пограти" у заможного покупця. Для маркетингової моделі поведінки споживача зручніше розглядати цю дію як задоволення потреби в самоствердженні або потреби у грі. Тобто розбіжність соціальних дій споживача з погляду мети для економіки не має особливого значення. В маркетингу будь-який тип поведінки може бути розглянутий як задоволення потреби. Це дає змогу використовувати маркетингові технології фактично без обмежень у всіх сферах економічного життя, наприклад, у туристичній сфері, освіті, індустрії ігор та розваг.

У боротьбі за споживача врахування типології споживчої поведінки відіграє надзвичайно важливу роль. Будь-яка маркетингова дія певною мірою пов'язана з вирішенням проблеми споживчого вибору з погляду способу прийняття рішення.

У її процесі вирішується декілька різнопланових завдань. Наприклад, формування певного іміджу товару або підприємства, завдання перетворення раціонального вибору на ірраціональний, і навпаки, завдання створення споживчих ланцюжків: вибір одного товару автоматично приводить до купівлі інших товарів та багатьох інших завдань.

Економічний успіх виробника (продавця) залежить від вибору споживача, тому в маркетингу велику увагу приділяють способу прийняття рішення. Цей принцип класифікації видів поведінки ґрунтується на шкалі "раціональне – ірраціональне". На одному полюсі шкали перебуває тип поведінки, який є основою ідеальної моделі "раціональної економічної людини". Вона будується на припущенні, що споживач діє виключно раціонально: він точно знає, яку потребу збирається задовольнити, розраховує оптимальну послідовність своїх дій (план), виходячи із суворого розрахунку необхідних витрат та очікуваного результату, і потім діє відповідно до наміченого плану. Відповідь на питання про те, наскільки поширена така модель поведінки, залежить від багатьох факторів: культурні і національні особливості, фаза економічного циклу і т. п. Причому оцінювати варто за двома категоріями:

• 1) за кількістю людей з відповідним складом характеру. Наприклад, у сучасній Німеччині кількість споживачів, у яких домінантним є раціональний тип поведінки, сягає 45–50%, а в США – 35%;

• 2) за кількістю раціональних вчинків, які здійснює кожна людина. Частка таких вчинків на рівні споживчого вибору залежить від виду товарів, часу і місця купівлі тощо. Існує чимало ситуацій, коли частка раціонального вибору досягає 70– 80%. Тому маркетингові технології обов'язково враховують стереотипи поведінки "економічної людини".

Раціональний споживчий вибір переважно грунтується на співвідношенні "ціна – якість". Аналіз цього співвідношення вимагає наявності об'єктивної інформації. Маніпуляції з подачею та дозуванням інформації з боку виробника і продавця спрямовані на вирішення двох задач: ускладнення вибору і його стимулювання. У першому випадку (ускладнення вибору) виробник прагне створити несприятливі умови для раціонального осмислення інформації. При цьому застосовують два основні прийоми:

• 1) подання надмірної кількості інформації ("передозування"), тобто споживачу пропонують надлишкову інформацію у вигляді технічних даних, економічних розрахунків вигоди і т. п.;

• 2) створення дефіциту інформації – споживач має докласти додаткових зусиль, щоб знайти інформацію для зіставлення та порівняння однотипних товарів і послуг.

У другому випадку (стимулювання вибору) виробник (продавець) подає інформацію так, щоб раціональне порівняння його товару і товару конкурента сприяло "правильному" вибору, тобто на користь інформатора. Для розв'язання цього завдання у маркетинговій практиці використовується велика кількість найрізноманітніших прийомів. Основні з них:

• "лідер ринку" – ґрунтується на тому, що складні технічні прилади мають велику кількість характеристик. У більшості випадків незалежні випробування однотипних товарів свідчать про те, що за кожним показником є свої лідери. Тому у рекламі кожен з них може посилатися на те, що незалежна експертиза визнала його товар кращим за основною характеристикою;

• "знижка" – ґрунтується на стереотипі "розпродажів". Зниження ціни у таких випадках вважають обов'язковим, однак є можливість гри з відсотками знижки. Наприклад, рекламне оголошення "Знижки до 70% " лише частково відповідає дійсності. Така знижка діє тільки щодо незначної кількості товару, виставленого на розпродаж. У деяких країнах, де ціну в магазині вказують без податку на продаж, відсоток знижки вираховують, виходячи зі старої ціни з податком, а нової – без податку. Розмір відсотку знижки значно зростає, на відміну від різниці в ціні.

Велике значення при домінуючому раціональному типі поведінки також має раціональна оцінка співвідношення "ціна – кількість". Західний споживач привчений до того, що чим більша упаковка, тим дешевша одиниця ваги або одиниця товару. Постійна реклама ощадливої упаковки призвела до того, що споживач приймає таке співвідношення як належне. У магазинах часто використовують стереотип "економічної людини": деякі види товарів у "блоці" продаються краще, хоча одиниця товару коштує однаково. Серед інших прийомів можна виділити гру на розбіжності об'ємних і вагових характеристик: якщо щільність рідкого продукту нижча, ніж у води, то на упаковці вигідно вказувати об'єм, якщо вища – то вагу. Для боротьби з можливими зловживаннями у деяких країнах законодавство вимагає, щоб на упаковці було зазначено і вагові, і об'ємні характеристики, а також не тільки ціну, наприклад, пляшки, а й ціну за одиницю об'єму (ваги). Тоді споживач має змогу порівняти вигідність покупки продукту в упаковці різного об'єму.

Ірраціональний тип поведінки споживачів характеризується здійсненням ірраціональних, тобто логічно не мотивованих, вчинків. Частину таких вчинків людина здійснює в афективному стані. Після того, як психіка людини повертається до норми, вона не може пояснити ні собі, ні оточуючим причин свого вчинку. Однак є ситуації, коли людина свідомо здійснює ірраціональні вчинки. Тут немає парадокса, оскільки досвід життя допомагає людині фіксувати той момент, коли стан 'її психіки доходить до межі, за якою вона втрачає здатність раціонально керувати своїми діями.

Вивчення й урахування ірраціональних форм прийняття рішень – "золота жила" сучасного маркетингу, насамперед реклами. Маркетингові технології використовують увесь можливий арсенал засобів впливу на споживача, заснованих на механізмах імітації, зараження і сугестії (гіпноз, навіювання). Стимулювання до неусвідомлених дій часто приховане за зовнішньо невразливими формами маркетингового впливу, що, як здається на перший погляд, споживач може раціонально проаналізувати. Насправді ж в ситуації використання звернення до ірраціонального вибору дуже складно розібратися не тільки споживачу. Досить часто самі автори рекламної кампанії не в змозі передбачити можливі наслідки впливу свого продукту.

• 1. Імітація. Повторювання елементів поведінки оточення відіграє величезну роль у житті людини. Це форма навчання, соціалізації, пристосування. Людина, потрапивши в нове культурне середовище, намагається наслідувати те, що робить оточення. На рівні споживчої поведінки імітація також відіграє важливу роль, хоча її причиною є не спроба самозахисту від невідомого, а інтелектуальні лінощі, зняття з себе відповідальності за вибір тощо. Набагато простіше і комфортніше робити "як інші".

• 2. "Зараження". На відміну від імітації – це процес, що відбувається в емоційній сфері, при "зараженні" в певних ситуаціях людина вловлює настрій оточення і діє відповідно до нього. "Зараження" є одним з найдавніших способів інтеграції групової діяльності й характеризується стихійністю, оскільки виникає передусім у ситуаціях значного скупчення людей – на стадіонах, у концертних залах, на карнавалах, мітингах тощо. Механізм зараження більш дієвий не на рівні індивіда, а на рівні групи.

• 3. Навіювання (сугестія). З погляду вивчення поведінки споживачів – це спеціально організований різновид комунікативного впливу, що використовується в засобах масової комунікації, моді, рекламі та ін. Процес сугестії відрізняється від імітації і емоційного зараження не тільки за змістом, а й за механізмом дії. Сугестивність характеризується, з одного боку, як властивість психіки (некритичне сприйняття інформації), а з іншого – як активний процес впливу на людину. Чим нижчий рівень інтелекту та ступінь критичності мислення, тим більшою мірою людина схильна до зовнішнього впливу. Чим активніше маркетинг використовує технології, побудовані на механізмах сугестивності, тим більше шансів на успіх.

Сучасний маркетинг та реклама мають у своєму арсеналі витончені методи переконання, які використовують останні досягнення в галузі психології, соціології й інших наук, що вивчають поведінку людини. Поширеною формою групової ірраціональної поведінки є соціально-психологічний феномен "натовпу". Натовп – це особливий психічний стан групи людей, здатних до спільних дій, частіше усього на основі механізму багатократного взаємного зараження (циркулярна реакція). Спроможність до самооцінки і почуття відповідальності за свої вчинки фактично зникають. Сугестивність (переконуваність), навпаки, багаторазово зростає. Натовп готовий йти за лідером, а люди готові діяти всупереч своїм власним інтересам. На такому ефекті засновуються продажі товарів, коли споживач в умовах товарного дефіциту бачить натовп людей, що бажають придбати "дуже потрібну" продукцію.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маркетингові технології. Урахування типології споживчої поведінки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Поведінка споживачів в умовах економічного обміну

  • Становлення науки про поведінку споживачів

  • Моделі поведінки споживачів

  • Маркетингові рішення і поведінка споживача

  • Фактори зовнішнього впливу на поведінку споживачів

  • Культура споживання в сучасній Україні

  • Соціальні фактори та соціальна стратифікація

  • Вплив еталонних (референтних) груп на поведінку споживачів

  • Вплив сім'ї на поведінку споживачів

  • Ситуаційні фактори

  • Фактори внутрішнього впливу на поведінку споживачів

  • Мотивація в теорії А. Маслоу

  • Особистість і емоції

  • Соціально-психологічна теорія

  • Персональні цінності та життєвий стиль

  • Ресурси і знання споживачів

  • Процес прийняття рішення індивідуальним споживачем

  • Процеси прийняття рішень

  • Процес прийняття рішення про покупку індустріальним споживачем

  • Особливості попиту на промислові товари та діяльність закупівельного центру

  • Моделі поведінки індустріальних споживачів

  • Типи закупівельних ситуацій і фактори, що впливають на здійснення закупівель

  • Процес прийняття рішення про закупівлю індустріальним споживачем

  • Поведінкова реакція покупців

  • Засвоєння. Теорії навчання

  • Види пам'яті та її особливості

  • Характеристики навчання споживачів та споживчі ситуації

  • Ставлення. Формування ставлення

  • Маркетингові інструменти впливу на поведінку споживачів

  • Вплив засобів маркетингових комунікацій на поведінку споживачів

  • Вплив товарної політики підприємства на поведінку споживачів

  • Політика розподілу і поведінка споживачів

  • Цінові стратегії і поведінка споживачів

  • Маркетингові технології. Урахування типології споживчої поведінки
  • Маркетингові технології щодо споживачів моди

  • Кількісні маркетингові дослідження поведінки споживачів

  • Сутність кількісних методів дослідження поведінки споживачів

  • Вимірювання пізнавальної реакції покупців

  • Аналіз динаміки запам'ятовування

  • Вимірювання емоційної реакції споживачів

  • Якісні маркетингові дослідження поведінки споживачів

  • Прямі методи проведення якісних досліджень

  • Непрямі методи якісних досліджень

  • Методи дослідження мотивації

  • Термінологічний словник