Згідно з теорією А. Маслоу, основною рушійною силою розвитку особистості є прагнення людини до самоактуалізації – самовдосконалення і самовираження, до високих цінностей – добра, істини, порядності, краси, справедливості, досконалості та ін. Дослідивши мотиваційну сферу, А. Маслоу розробив класифікацію потреб людини в ієрархічному порядку (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Ієрархія потреб за А. Маслоу
Людина передусім зосереджується на задоволенні найважливіших потреб (фізіологічних і потреб у безпеці), а потім переходить до більш високих рівнів ієрархії потреб (соціальні потреби, потреба в повазі, потреба в самоствердженні). Як тільки потреба задоволена, її мотиваційна сила знижується. Проте на практиці ієрархія потреб не має такої жорсткої структури, як передбачає модель А. Маслоу. Адже конкретна поведінка може мотивуватися декількома потребами, так само, як за допомогою однієї дії може бути задоволено багато потреб, а мотивація має ситуаційний характер. За різних зовнішніх обставин потреба може мотивувати до певних дій або не мотивувати. Не зважаючи на ці обмеження, теорія Маслоу цінна тим, що розмежовує фізіологічні потреби і потреби, набуті людиною в процесі соціальної взаємодії. Фахівці з маркетингу можуть успішно використовувати наявність соціальних мотивів для приваблення вільного доходу споживачів.
Теорія оптимального рівня активації Б. Даффі, Д. Хебба
Згідно з нею рівень збудження визначає поведінку людини. Надмірне збудження може викликати занепокоєність, тривогу; низький рівень активації, навпаки, – нудьгу, сон. Згідно з теорією оптимального рівня активації існує певна особистісна величина збудження, яка зумовлює відчуття комфорту і благополуччя. Людина прагне підтримувати оптимальний особистий рівень активації: або стимулюючи рівень збудження (боротьба з нудьгою), або понижуючи його, зменшуючи напруження. Обидва типи поведінки спрямовані на усунення незручності і дискомфорту.
Маркетологи, використовуючи цю теорію, можуть позиціонувати свої продукти як товари, що підвищують низький рівень активації (шоколад, алкогольні напої, розважальні програми), або як товари, що понижують активацію (заспокійливі лікарські засоби, відпочинок у тихій місцевості).
Теорія запланованої поведінки І. Айзена
Відповідно до теорії запланованої поведінки, запропонованої І. Айзеном, така поведінка обумовлена трьома видами переконань: переконанням про ймовірні результати поведінки і оцінку цих результатів (поведінкові переконання), переконанням про нормативні очікування оточуючих (нормативні переконання) і переконанням про присутність факторів, які можуть полегшити або завадити здійсненню такої поведінки, а також суб'єктивною значущістю цих факторів (переконання контролю). На думку І. Айзена, одним із важливих факторів, які впливають на поведінку людини, є вольовий контроль (рис. 3.3). Під вольовим контролем розуміють міру залежності поведінки від волі людини.
Рис. 3.3. Схема формування поведінки в межах теорії запланованої поведінки
Отже, можна дійти висновку, важливого для маркетологів: чим вищий ступінь залежності поведінки людини від її волі, тим сильніше буде її прагнення до вольових активних дій. Встановлено, якщо волі людини щось загрожує, то вона активізує свої дії з метою опору.
Теорія запобігання ризику
Дослідження довели, що люди прагнуть уникнути ситуацій, пов'язаних із ризиком і невизначеністю. Вони виробляють стратегію і тактику зменшення ризику, що дозволяє їм діяти більш упевнено. Хоча бувають винятки, коли люди прагнуть до ризику для оптимізації свого рівня активації.
Дослідники поведінки споживачів намагаються визначити різні типи ризиків, що здійснюють вплив на їх поведінку. Було з'ясовано такі види ризиків, які виникають у споживачів під час вибору товару: функціональний ризик (коли характеристики і властивості товару не відповідають очікуванням); фінансовий ризик (за якого покупка може бути причиною фінансових ускладнень); фізичний ризик (зумовлений використанням товару); соціальний ризик (якщо товар не відповідає дійсному характеру споживача і викликає несхвалення в оточуючих); психологічний ризик (коли покупка веде до втрати самоповаги або викликає загальне незадоволення); ризик втрати часу (коли вибір і покупка товару потребують багато часу).
Для зменшення ризику споживач відразу звертається до декількох джерел інформації: збирає відомості у членів сім'ї і друзів, радиться з продавцями, використовує офіційні публікації, робить пробні покупки. Знаючи цю особливість людської психіки, спеціалісти з маркетингу повинні застосовувати зустрічні дії для зниження ризику.
Теорія когнітивного дисонансу Л. Фестінгера. Основою цієї теорії є постулат про те, що система знань людини про світ і про себе прагне до узгодженості. Прагнення до зменшення або подолання суперечності знань, які виникли, може послужити сильним мотивом її поведінки.
Дослідження довели, що найбільш виражений мотиваційний вплив на людину когнітивний дисонанс здійснює так: під час прийняття життєво важливих рішень, які супроводжуються конфліктами; за вимушеного здійснення неприємних, неприйнятних поступків; за відбору інформації; за узгодження думки індивіда з думкою членів еталонної групи; за отримання неочікуваних результатів.
Огляд мотиваційних теорій свідчить, що поведінкою споживачів часто керують різні мотиви. Згідно з багатовимірним підходом до мотивації поведінка споживача спрямовує сукупність мотиваційних сил, які можна ділити на шість категорій:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мотивація в теорії А. Маслоу“ на сторінці 1. Приємного читання.
