При вивченні поведінки споживачів слід зосередитися на таких основних характеристиках навчання: сила навчання; згасання, або забування; узагальнення стимулів; "розбіжність" стимулів; середовище реакції.
Сила навчання. Це міцність і тривалість збереження сильної реакції, отриманої в результаті навчання. Її забезпечують такі ознаки:
• 1) значущість – це цінність навчальної інформації для споживача. Вона пов'язана з мотивацією, або ступенем залучення споживача в процес навчання;
• 2) запам'ятовування інформації. Запам'ятати її можна надійніше і швидше, якщо абстрактні цифри зв'язати з відомими величинами (наприклад з параметрами власного комп'ютера або датами народжень чи інших значущих чисел);
• 3) підкріплення/посилення – це реакції, що збільшують імовірність його повторення в майбутньому;
• 4) повторення. Багаторазове розміщення однієї і тієї самої реклами в одному журналі поліпшує навчання. Подібний ефект забезпечує концентрація повідомлення під час однієї телевізійної трансляції;
• 5) образність. Слова і назва марки створюють конкретні образи. Наприклад, марочні назви Camel (верблюд) і Apple (яблуко) викликають сенсорні образи добре відомих картинок. Вони мають високий ступінь образності. Це допомагає навчанню, оскільки слова з високою образністю значно простіше завчити і пам'ятати, вони можуть зберігатися в пам'яті на основі вербального й образного вимірів.
Згасання, або забування. Це зникнення навченої реакції за браку підкріплення. Дуже важливо, щоб підкріплення купівельної поведінки полягало в характеристиках продукту, наприклад, високій якості, а не в стимулі просування, що, наприклад, супроводжує лотереї.
Узагальнення стимулів. Воно полягає в тенденції реагувати однаково на подібні стимули. Узагальнення стимулів відбувається, наприклад, коли споживач робить висновок про високу якість комп'ютера фірми Canon на основі відомої високої якості принтерів і фотоапаратів цієї компанії.
Узагальнення стимулів може мати в маркетингу як позитивне, так і негативне значення. Наприклад, невдача компанії з одним продуктом може бути поширена в уяві споживача і на інші її' продукти.
Розбіжність стимулів. Її застосовують з метою отримання різної реакції на стимули. Компанії часто хочуть, щоб їхні продукти відрізнялися від інших продуктів. Коли розбіжність бажана, необхідно забезпечити унікальні переваги і характеристики продукту. Розбіжність часто необхідна для захисту марочної назви.
Середовище реакції. Це значущий чинник для отримання бажаної реакції споживача. Реклама продукту має забезпечувати представлення його в тому вигляді, у якому споживач побачить продукт на прилавку.
Усі споживчі ситуації можна поділити на три основні групи: ситуації комунікації (комунікаційні ситуації), ситуації купівлі і ситуації використання.
Ситуації, комунікації можуть бути визначені як умови, у яких споживач бере участь у процесі особистого або неособистого спілкування. Особисте спілкування полягає, переважно, у розмові з продавцями, а також іншими споживачами. Неособисте спілкування передбачає когітакти із широким спектром подразників, таких, як реклама, програми стимулювання збуту, різні публікації (наприклад, звіти про незалежні іспити).
Існує низка ситуаційних характеристик, які можна назвати детермінантами ефективності телевізійної реклами. Велике значення можуть мати такі чинники, як місце реклами в рекламному блоці (послідовному наборі роликів) або телепрограмі. Для роликів, розташованих у середині блоку, характерне скорочення аудиторії порівняно з роликами, що йдуть на початку або наприкінці блоку.
Тип програми також впливає на сприйняття повідомлення. Програми, що захоплюють, (трансляція футбольного матчу, цікавий фільм) можуть настільки поглинути глядача, що, крім матеріалу програми, він не буде нічого сприймати. Програми також можуть змінювати почуття і настрої. Емоційно позитивні передачі переносять позитивний настрій у процес опрацювання споживачем рекламної інформації і підвищують її запам'ятовуваність. На ефективність реклами в друкованих виданнях можуть вплинути репутація, популярність і зміст тієї газети або того журналу, у якому вона публікується. Зовнішню рекламу на тумбах і щитах слід створювати з огляду на те, що контакт із нею буде дуже скороминущим. У кінотеатрі практично ніякі сторонні подразники не відволікають уваги споживачів, а тому в рекламі не варто використовувати додаткові елементи привернення уваги.
Ситуація купівлі – це умови, в яких споживач перебуває в момент ухвалення рішення щось придбати. Ситуаційні фактори в момент купівлі дуже важливі. Насамперед важливу роль відіграє інформаційне середовище і час. Інформаційне середовище визначається забезпеченістю споживача інформацією, що стосується товару. Ухвалення рішення вимагає наявності такої інформації – як внутрішньої (у пам'яті споживача), так і зовнішньої – на табличках, стендах. Фактор часу купівлі позначається на: сезонності продажів (попит на іграшки підвищується перед Новим роком; попит на прохолодні напої підвищується влітку); обранні споживачем моменту для ухвалення рішення (у випадку поломки холодильника людина швидше приймає рішення); виборі часу для покупки (час, у який зручно купувати товари і послуги для споживача).
Ситуації використання – це умови, в яких відбувається споживання. Іноді ситуації купівлі і використання практично збігаються (наприклад, коли споживач обідає в ресторані або стрижеться в перукарні). Однак найчастіше споживання і купівля відбуваються в різних умовах з погляду місця і часу.
На поведінку споживача може впливати соціальне середовище, у якому відбувається використання продукту. Наприклад, продаж такого продукту, як пиво, дуже чутливий до ситуації споживання: чи буде воно відбуватися на очах у всіх, чи в тісній компанії. Так, від 80 до 90% продажів усіх сортів імпортного пива відбуваються в ресторанах або пабах, де всі бачать, що п'є людина, а 70% продажів "місцевого" пива відбувається для споживання в домашніх умовах.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристики навчання споживачів та споживчі ситуації“ на сторінці 1. Приємного читання.
