Люди, вирішуючи, як діяти в конкретній ситуації, орієнтуються на те, що роблять в аналогічній ситуації інші. Ця схильність до наслідування діє і при прийнятті рішення про покупку. Продавці люблять говорити покупцям, що товар "надзвичайно швидко розкуповується", його хочуть багато людей, тобто надають своєрідний "соціальний доказ".
Принцип соціального доказу застосовують маркетологи з метою схилити споживачів прийняти певне рішення про покупку.
Дія культурних факторів у маркетингу розглядається переважно на рівні соціальних груп. Такий підхід дає змогу робити одночасно кілька маркетингових дій: проводити сегментування ринку, тобто поділяти ринок на чіткі групи покупців за різноманітними параметрами: за віком, рівнем прибутку, статтю, освітою тощо, враховувати вплив різноманітних реально існуючих соціальних груп: трудових колективів, політичних об'єднань, релігійних організацій, спортивних товариств та ін.
Водночас можна враховувати різницю між тим, що споживач змушений робити як член певної групи, і тим, як він хоче діяти, вважаючи себе вільною людиною. Вільна, тобто незалежна від умовностей середовища спілкування, поведінка людини частіше за все відповідає нормам і цінностям іншої соціальної групи. Для індивіда ця соціальна група є основою для оцінювання власного становища в суспільстві і стає еталоном того життя, яке прагне вести людина.
Дослідники поведінки споживачів виявили, що найбільший вплив на споживачів здійснюють еталонні групи. Він перевищує вплив реклами та інших маркетингових засобів. Вважають, що споживачі з еталонної групи не мають прихованих мотивів або комерційної зацікавленості, тому їм довіряють.
Часто метою людини є досягнення рівня, що дасть змогу потрапити до еталонної групи, котра стає носієм ідеалів споживання і слугує критерієм самооцінки, має високий евристичний потенціал. Більшість дій споживача можна пояснити з погляду його взаємодії з різноманітними референтними групами, а структуру ринку можна описати як комплекс таких груп. Тому сучасний маркетинг обов'язково розглядає типологію еталонних (референтних) груп.
Еталонна (референтна) група – група людей (окрема людина), яка відіграє значну роль у формуванні поглядів, переконань, цінностей і поведінки індивідуума.
Референтною групою може бути сім'я, кілька друзів, колеги по роботі. Ці групи здійснюють вплив на своїх членів, очікуючи від них виконання певної ролі і дотримання визначених правил. Отже, референтні групи можна розглядати як важливий чинник, що визначає поведінку споживача. Якщо в референтній групі існує авторитет, до якого всі представники звертаються за порадою в конкретній ситуації, він може здійснювати значний вплив в питаннях прийняття рішень про покупки.
Виокремлюють різні типи еталонних (референтних) груп:
• первинні (базові, членські) групи, в яких присутній особистий контакт, який має постійний і неформальний характер (сім'я, близькі друзі, колеги);
• вторинні групи, в яких особиста взаємодія має епізодичний і формальний характер (професіональні колективи, суспільні організації);
• групи, які притягують, до яких індивід хотів би належати;
• відштовхуючі групи, з якими споживач не хотів би мати нічого спільного, оскільки цінності і поведінка їх членів не є для нього прийнятними.
Первинна група – це соціальна група, в яку індивід включений прямо і безпосередньо, група, котра надає людині суспільно визнаний соціальний статус. Всередині неї формується складна система відносин, у т. ч. й "людина – група". Маркетинговий аналіз цієї взаємодії починається з проблеми самоідентифікації людини щодо групи. Виокремлюють такі її основні форми:
• 1) якщо індивід розглядає свою належність до групи як норму, дорожить цим, то він свідомо прагне слідувати її нормам і цінностям. У цьому випадку членська група і референтна група фактично збігаються. Проте жодна соціальна група, за винятком релігійних сект закритого типу, не може бути носієм усього спектра норм і цінностей споживчої культури; сучасна людина одночасно є членом кількох соціальних груп. Тому навіть у випадку, коли індивід відверто вважає свою соціальну групу ідеалом, він готовий діяти за зразками інших груп, особливо стосовно тих норм, які не регулюються на рівні членської групи;
• 2) якщо індивід не ідентифікує себе зі своєю первинною (базовою, членською) групою, а майбутнє бачить у досягненні певного соціального статусу шляхом залучення до еталонної соціальної групи, тоді його поведінка як споживача визначається прагненням відповідати стандартам майбутнього життя;
• 3) якщо належність індивіда до конкретної соціальної групи не вимагає від нього чітко визначеної споживчої поведінки, а у найближчому майбутньому перехід на інший рівень соціальної ієрархії не очікується, тоді йдеться про найпоширеніший у сучасному західному світі випадок.
Споживчий вибір середнього західного споживача найчастіше визначають норми та ідеали не своєї групи, а низки груп, котрі стають еталонами стосовно конкретного виду товарів. Тому типології референтних груп і функції, які вони виконують, досить різноманітні, а зв'язок індивіда з цими групами має нестійкий, тимчасовий характер. Особливістю таких еталонних груп є те, що вони не завжди є реальними соціальними групами. Частина з них має статистичний характер, наприклад, "молодь", "домогосподарки" та ін.
Виокремлюють такі способи впливу на споживачів з еталонних (референтних) груп;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив еталонних (референтних) груп на поведінку споживачів“ на сторінці 1. Приємного читання.
