Маркетингові технології. Урахування типології споживчої поведінки

Поведінка споживача

Ірраціональний вибір відіграє основну роль при здійсненні так званих "спорадичних" дій. Спорадичний тип поведінки відповідає випадковим покупкам або покупкам рідко використовуваних товарів. Наприклад, покупець звернув увагу на цікаву статуетку з глини або вирішив купити ялинкові прикраси. При спорадичній дії ірраціональний вибір за часом передує раціональній оцінці необхідності і можливості покупки. Відмова від покупки зазвичай не супроводжується пошуком аналогічного товару. Частіше за все ціна при виборі таких товарів не відіграє суттєвої ролі і стимулювати спорадичний вибір досить складно. Головне, щоб товар потрапив споживачу "на очі", щоб він його помітив серед інших товарів. Торгівля товарами спорадичного попиту звичайно організована у формі спеціалізованих магазинів та салонів. Наприклад, представляти весільну сукню в одному екземплярі в звичайному магазині не має сенсу, набагато зручніше це робити в салоні для молодят – є можливість продати, крім самої сукні, безліч "необхідних" для цього випадку аксесуарів.

Ще один різновид ірраціональної поведінки – паніка (тісно пов'язаний з феноменом натовпу). Змістовно паніка протилежна натовпу – це егоїстична поведінка, основана на остраху за своє життя, за своє майбутнє, за своє майно і т. д. В її основі лежить гасло: "Рятуйся, хто може!". У споживчій сфері також існує таке явище як паніка. При цьому необов'язкове попереднє формування натовпу з погляду концентрації людей в одному місці. Цілком достатньо, щоб люди були готові діяти, як натовп, хоча фізично вони можуть перебувати за тисячі кілометрів один від одного – тут головне не відстань, а швидкість передачі інформації. Так, паніка на фінансових ринках призводить до катастрофічних наслідків для економіки. Паніка як форма індивідуальної поведінки, пов'язана із сильними стресовими переживаннями, й у сфері споживання зустрічається нечасто. Проте, коли це трапляється, паніка здатна зрушити економіку цілої країни, серйозно вплинути на політичну ситуацію. Як приклад, можна пригадати "соляні" та інші бунти, приводом для яких стали проблеми у споживчому секторі.

Між типами поведінки, заснованими на переважно раціональному або ірраціональному механізмах прийняття рішення, перебуває широкий діапазон перехідних форм поведінки. Оскільки споживчий вибір не є одномиттєвим явищем – це процес, то при його здійсненні дуже часто виявляються задіяні раціональні та ірраціональні психічні механізми. Маркетинг підходить до цієї проблеми прагматично: процес вибору поділяють на фази і кожну з них розглядають окремо – як раціональну або ірраціональну.

У сфері торгівлі маркетингові технології, основою яких є ірраціональна поведінка покупця, використовують набагато частіше. Оскільки значення слова "паніка" має дещо негативний відтінок, прийнято користуватися іншим терміном – "ажіотажний попит". Значення цього словосполучення характеризує не механізм, а результат – тимчасове лавиноподібне зростання попиту. Причинами, що викликають ажіотажний попит, може бути як паніка, так й інші види "ланцюгових" емоційних реакцій.

У стабільних економіках розвинених країн панічні настрої покупців вигідно використовувати тільки в певних випадках, коли ситуація виникнення паніки об'єктивно обумовлена. У протилежному випадку, тобто, коли покупець може знайти привід визнати винуватцем виробника або продавця товару, судова система стоїть на захисті прав споживача. І короткочасний приріст прибутку може бути меншим від судових витрат, не враховуючи втрати репутації.

Показовим є зростання панічних настроїв у США в зв'язку із "Проблемою-2000" – можливим збоєм у комп'ютерних системах, пов'язаним з тим, що в застарілих моделях персональних комп'ютерів рік позначався двома останніми цифрами. Цими настроями скористалися не тільки комп'ютерні компанії, у супермаркетах на стелажах біля кас з'явилося "все необхідне на випадок катастрофи". Налякані можливим "кінцем світу", американці здійснили величезну кількість покупок "про всякий випадок ", витративши на запаси – їжу, одяг, батарейки і т. ін. – близько трьох мільярдів доларів.

У країнах з перехідною економікою створення ситуації "гра в паніку" дуже популярне. До неї долучаються як приватні фірми, так і уряди країн. Ажіотажний попит викликають частіше за все створенням штучного дефіциту на певний товар, що призводить до черг, збільшення ціни та розпродажу усіх торгових запасів.

Тепер у розвинутих країнах надають перевагу використанню маркетингових технологій для створення ажіотажного попиту на новий товар. Потужна рекламна кампанія будується на стимулюванні бажання бути першим. День початку продажів оголошують заздалегідь і починають зворотний відлік часу. Втягнені в дійство очікування, люди вишиковуються в черги, щоб бути першими.

Останнім часом все частіше застосовується прийом, який умовно можна назвати "виконуючий обов'язки Бога (долі, тощо)". Класичним прикладом використання цього прийому можуть бути дії шахрая, який пропонував абітурієнтам допомогу при вступі до ВНЗ з оплатою послуг за фактом зарахування. Припустимо, що на цю пропозицію погодяться 100 абітурієнтів. Є висока статистична ймовірність того, що частина з них самостійно успішно складуть іспити і стануть студентами. Шахраю залишалося тільки подивитися списки зарахованих і очікувати винагороди за нібито зроблену ним роботу.

У сучасній рекламі чимало прикладів того, як продукт споживання наділяють здатністю до розв'язання життєвих проблем, а фірма-виробник готова взяти на себе всю повноту відповідальності за ваш успіх. Споживачеві доносять інформацію про те, що фаховий успіх залежить не від рівня кваліфікації, а від правильно вибраного дезодоранта, а таїнство кохання насправді є результатом застосування шампуню або парфумів.

Механізм стереотипної поведінки також активно використовують у сучасних маркетингових технологіях як на рівні виробників, так і на рівні торгових фірм. Виховання у споживачів "звикання" до товару або до магазину – половина успіху фірми. У сфері торгівлі вироблення у покупців стереотипної поведінки – один з найпоширеніших маркетингових прийомів. Частіше за все використовується метод стимулювання покупок в одному й тому ж самому магазині шляхом створення складної системи "накопичення знижок". Наприклад, якщо людина купила товарів на певну суму, то одержує подарунок (конкретний товар або можливість його вибрати), ваучер (марку, купон, талон і т. п.), яким у цьому магазині можна розплатитися як грішми, або, якщо ваучерів набрано на конкретну суму, можна отримати постійну знижку на всі товари у цьому магазині. У СІНА кількість покупців, втягнутих у таку гру, досить велика. Частина з них стає настільки азартними гравцями, що не звертає уваги на те, що ціни на товари за ваучерами завищені порівняно з середніми.

Є методи, які використовуються як єдина стратегія дій виробників і торгових організацій із залучення покупців. На першому місці за популярністю перебувають "етикеткові ігри": покупець повинен зібрати певну кількість етикеток (пробок, вкладишів і т. ін.), що дає йому право брати участь у розіграші призів. Іноді "приз" захований безпосередньо в упаковці: у коробці, на зворотному боці кришки. Виробники розігрують лотереї за паспортними номерами своєї продукції і т. п.

Боротьба за постійного покупця на рівні виробника має не настільки очевидні і тому більш витончені форми. Деякі виробники побутової хімії як тару використовують тільки "ощадливу" (великого розміру) упаковку. Купивши "на пробу", наприклад, літрову упаковку концентрованого миючого засобу, покупець пристосовується ним користуватися, навіть якщо спочатку це йому не подобалося. Оскільки миючого засобу багато, то його вистачає надовго.

За дослідженнями маркетологів ймовірність нового вибору припадає на користь того товару, яким користувалися довше. Деякі спеціалісти вважали, що наприкінці 90-х компанія Apple приречена на банкрутство: її частка на ринку персональних комп'ютерів у США впала нижче 10%, що занадто мало для існування окремого стандарту. Проте найбільш важкі роки компанія пережила завдяки постійним споживачам: серед тих, хто мав комп'ютер виробництва Apple, дуже високий відсоток покупців, готових при покупці нового комп'ютера залишитися "вірними марці". Подібний успіх – це результат кропіткої роботи компанії протягом багатьох років. Тому звичайному споживачу складно врахувати вплив стереотипів, вироблений роками, та й у цьому немає особливої потреби: людям не властиво боротися з власними звичками, навіть якщо вони знають про їхній негативний вплив.

До особливої групи зараховують тільки стереотипний або традиційний тип поведінки. Багаторазове повторення низки дій є нормою поведінки споживача – це насамперед купівля товарів повсякденного попиту. Таке повторення призводить до формування алгоритмів дій: потрібні товари купуються в "автоматичному режимі". Так, більшість людей заздалегідь знають де, коли і який хліб вони куплять. В силу звички купують не тільки продукти харчування. Ступінь прихильності до улюбленої торгової марки або до магазину досить відчутно розрізняється, але є чимало людей, котрі навіть такий дорогий і рідко купований товар, як автомобіль, купують "за звичкою", обираючи те саме покоління тієї самої моделі. Важливу роль стереотипна поведінка відіграє й у секторі послуг: улюблений салон краси, курорт тощо. Споживач, який діє в межах вже відпрацьованого алгоритму, часто не звертає уваги на фінансовий бік питання.

Можна сказати, що поки збільшення ціни не виходить за межі фінансових можливостей, на неї взагалі не звертають уваги. Більш того, звичка є сильнішою, ніж різниця в якості товарів: споживач готовий платити більше за товар гіршої якості, іноді його не хвилює навіть проблема безпеки споживання. Можливі ситуації, коли при обмеженні фінансових можливостей відбувається процес заміщення товарів: наприклад, людина продовжує купувати дорогі сигари за рахунок того, що заощаджує на їжі.

Особливим типом поведінки є виконання "негативних" дій. Йдеться не про оцінку поведінки, а про відсутність дії: людина хотіла б щось зробити, але не зробила. З погляду спостерігача, здавалося б, нічого не відбувається: людина зайшла в крамницю і, нічого не купивши, вийшла звідти. Однак існує велика ймовірність того, що ця людина вчинида негативну споживчу дію. У неї є потреба, вона шукає відповідний товар – саме для цього вона й прийшла у крамницю, але з якихось причин людина не робить покупки. Частіше за все тому, що не хоче або не може. Ці дві причини формують два основні психологічні явища, котрі супроводжують негативні дії: стриманість і терпіння. При "стриманості" споживач має реальні передумови для того, щоб купити необхідний товар (потреба, можливості (гроші) і сам товар), але він приймає рішення відмовитися від нього за причин, на які раніше не зважав: товар важкий, а руки зайняті, упаковка не сподобалася, продавець довго обслуговує іншого покупця тощо. Окремим випадком є ситуації усвідомленої стриманості – "придушення" потреби, коли бажання споживача вступають у суперечність з його нормами та цінностями споживання: колишньому курцеві хочеться купити цигарки; повній жінці, котра сидить на дієті, – тістечко тощо. "Терпіння" супроводжує негативну дію в тому разі, якщо споживач об'єктивно не може придбати товар, наприклад не вистачає грошей або товар бракований. Задоволення потреби можливе тільки через певний час: потрібно почекати і потерпіти. За стриманістю і терпінням звичайно слідують негативні емоційні реакції: від розчарування до злості.

Часте повторення негативних споживчих дій призводить до накопичення "невдоволення". Якщо споживчий ринок і фінансові можливості споживача не дають змоги вирішити проблему в найкоротші строки, то виникають кілька можливостей розв'язання ситуації: надмірно накопичена емоційна енергія може "вирватися на волю", навіть спричинивши заворушення; може виникнути феномен "споживчої одержимості". Так, не купивши один товар, споживач намагається компенсувати цю негативну подію купівлею іншого товару, або купує багатократний запас товару. Показовою була, наприклад, споживча поведінка емігрантів із СРСР, які за перші роки життя на заході набирали 10–15 кг надмірної ваги – вони не могли відмовити собі в купівлі надлишків продуктів харчування. Також накопичена енергія може бути реалізована в іншій сфері діяльності. При цьому можлива видозміна нормативно-ціннісних установок особистості: людина, не спроможна задовольнити свої потреби, відмовляється від них. Так серед вихідців з бідних сімей, що не могли собі дозволити купувати м'ясо, часто зустрічаються переконані вегетаріанці.

Отже, в умовах насиченості товарних ринків поряд із стандартними маркетинговими технологіями слід активно застосовувати новітні, що враховують психологію споживачів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маркетингові технології. Урахування типології споживчої поведінки“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Поведінка споживачів в умовах економічного обміну

  • Становлення науки про поведінку споживачів

  • Моделі поведінки споживачів

  • Маркетингові рішення і поведінка споживача

  • Фактори зовнішнього впливу на поведінку споживачів

  • Культура споживання в сучасній Україні

  • Соціальні фактори та соціальна стратифікація

  • Вплив еталонних (референтних) груп на поведінку споживачів

  • Вплив сім'ї на поведінку споживачів

  • Ситуаційні фактори

  • Фактори внутрішнього впливу на поведінку споживачів

  • Мотивація в теорії А. Маслоу

  • Особистість і емоції

  • Соціально-психологічна теорія

  • Персональні цінності та життєвий стиль

  • Ресурси і знання споживачів

  • Процес прийняття рішення індивідуальним споживачем

  • Процеси прийняття рішень

  • Процес прийняття рішення про покупку індустріальним споживачем

  • Особливості попиту на промислові товари та діяльність закупівельного центру

  • Моделі поведінки індустріальних споживачів

  • Типи закупівельних ситуацій і фактори, що впливають на здійснення закупівель

  • Процес прийняття рішення про закупівлю індустріальним споживачем

  • Поведінкова реакція покупців

  • Засвоєння. Теорії навчання

  • Види пам'яті та її особливості

  • Характеристики навчання споживачів та споживчі ситуації

  • Ставлення. Формування ставлення

  • Маркетингові інструменти впливу на поведінку споживачів

  • Вплив засобів маркетингових комунікацій на поведінку споживачів

  • Вплив товарної політики підприємства на поведінку споживачів

  • Політика розподілу і поведінка споживачів

  • Цінові стратегії і поведінка споживачів

  • Маркетингові технології. Урахування типології споживчої поведінки
  • Маркетингові технології щодо споживачів моди

  • Кількісні маркетингові дослідження поведінки споживачів

  • Сутність кількісних методів дослідження поведінки споживачів

  • Вимірювання пізнавальної реакції покупців

  • Аналіз динаміки запам'ятовування

  • Вимірювання емоційної реакції споживачів

  • Якісні маркетингові дослідження поведінки споживачів

  • Прямі методи проведення якісних досліджень

  • Непрямі методи якісних досліджень

  • Методи дослідження мотивації

  • Термінологічний словник