• 1) фізіологічні (потреба в їжі, житлі, безпеці, продовженні роду);
• 2) соціальні (потреба в приналежності до соціального класу або групи);
• 3) символічні (потреба в демонстрації успіху, досягнень, влади і інших сторін особистості);
• 4) гедонічні (потреба в сенсорних відчуттях: смаку, ароматі);
• 5) когнітивні (потреба в знанні);
• 6) емпіричні (потреба в певних почуттях, емоціях, настроях).
Одним із ключових моментів багатовимірного погляду на мотивацію споживача є те, що будь-яка схема, діяльність, пов'язана зі споживанням, може відповідати багатьом або всім цим типам бажань одночасно. Оскільки мотиви можуть діяти одночасно, а товар або послуга також одночасно можуть задовольняти їх, то перед маркетологами постає завдання визначення всієї комбінації мотивів, які впливають на цільовий ринок. Це допомагає краще зрозуміти поведінку споживачів загалом і ефективно здійснювати маркетинг продуктів, які створюються з урахуванням задоволення потреб споживача.
У мотивах діяльності виявляються потреби людини, тому ці дві категорії дуже тісно пов'язані. Споживачі можуть мати мотивацію задовольняти різні потреби, і їх поведінка буде змінюватися залежно від її типу.
Потреба – нужда, нестаток, те, чого не вистачає індивіду, що йому потрібно для фізіологічного і психологічного комфорту і становить необхідну умову його існування.
У науці про поведінку споживачів існує багато типологій потреб, що продовжують класифікацію мотивів. Потреби поділяють на утилітарні і гедоністичні. Задоволення утилітарних потреб означає, що споживачі надають особливого значення речовим атрибутам продуктів, таким як набір функцій, кількість кілокалорій, довговічність тощо. Гедоністичні потреби – це потреби у захопленні, самоутвердженні, фантазії і т. д. Бувають ситуації, коли споживач мотивований одночасно утилітарними і гедоністичними потребами.
Перелік потреб Г. Мюррея
Американський дослідник запропонував таку класифікацію потреб індивіда:
• 1) первинні і вторинні потреби – залежно від того, чи мають вони фізіологічне походження чи виникають в результаті виховання і навчання; при цьому вторинні – це потреби в досягненні успіху, потреби незалежності, протидії, поваги, потреба домінувати або підкорятися, привернення уваги, допомоги, взаєморозуміння, пізнання і т. д.;
• 2) позитивні і негативні потреби – залежно від того, приваблює об'єкт індивіда чи відштовхує;
• 3) явні і латентні потреби – залежно від того, обумовлює потребу дійсна чи уявна поведінка;
• 4) усвідомлені і неусвідомлені потреби – залежно від того, чи пов'язані вони з інтроспективними процесами (самоспостереження) індивіда чи ні.
Г. Мюррей вважав, що всі люди мають одні і ті самі потреби, але визнавав, що вираження їх буде для різних людей різним через різні особисті фактори і фактори середовища. Потреби можуть бути спровоковані як внутрішніми, так і зовнішніми стимулами і можуть бути в певні періоди сильними чи слабкими. Потреби, за Г. Мюрреем, існують в трьох станах: рефракторному (коли ні один стимул не сприяє пробудженню потреби); навіяному (потреба пасивна, але може бути збуджена); активному (потреба визначає поведінку). З допомогою маркетингу можна впливати на потреби, що піддаються навіюванню, і активувати їх.
Класифікація потреб за Дж. Кейнсом
Вчений запропонував чітку класифікацію потреб за критерієм їх біологічного, культурного та соціального походження. Він виділив два види потреб: початкові (абсолютні) потреби, що є природними або властивими людському організму, і набуті потреби, які є культурним та соціальним надбанням особистості, залежать від її досвіду, умов середовища, ступеня розвитку суспільства тощо. За Дж. Кейнсом абсолютні потреби відчуваються незалежно від того, в якій ситуації опиняються люди; відносні відчуваються лише тоді, коли задоволення потреб змушує відчувати людей вищими за інших. Згідно з теорією Дж. Кейнса, насичення абсолютних потреб можливе, а відносних – ні. Відносні потреби не можна наситити, тому що чим вище їх рівень, тим більше прагнення цей рівень підвищити. У таких умовах виробництво з метою задоволення відносних потреб еквівалентне їх розвитку.
Класифікація потреб за Л. Ебботом
Він виділяв родові і похідні потреби. Якщо родовою є потреба в пошуку інформації про товар, то похідна потреба буде поширюватися на різноманітні ЗМІ. Згідно з теорією Л. Еббота, родову потребу неможливо наситити, тоді як похідна насичується на певній стадії життєвого циклу товару, а нововведення сприяють ефективному задоволенню родових потреб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Поведінка споживача» автора Ларіна Я.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мотивація в теорії А. Маслоу“ на сторінці 2. Приємного читання.
