Рис. 7.6. Графічна інтерпретація оцінки резерву вдосконалення управління маркетинговою діяльністю
Реалізацію викладеної вище моделі оцінки ефективності маркетингового управління, заснованої на предметно-значеннєвій класифікації питань маркетингового управління, на практиці неможливо здійснювати без її професійної технологічної організації.
На підставі аналізу, здійсненого в другому розділі нашої роботи, можна стверджувати, що існуючі системи управління маркетинговою діяльністю на підприємствах будівництва в основному не відповідають вимогам, які висуває ринок. Тому виникає необхідність розроблення і втілення принципово нового механізму, здатного з більшою ефективністю реагувати на найбільш імовірні зміни ринкової кон'юнктури, і допомагати у визначенні подальших пріоритетів розвитку організацій. Це може бути досягнуто за допомогою застосування в процесі управління концепції "Управлінського імітаційного моделювання". Використання такої концепції передбачає докорінні зміни в поглядах на управління, політику комунікацій та делегування відповідальності. А це, у свою чергу, створює додаткові можливості для реалізації внутрішнього інноваційного потенціалу й допомагає його виявити в процесі проведення управлінських імітаційних експериментів, заснованих на застосуванні певних управлінських технологій і технологізації управлінського процесу. Проте при керуванні діяльністю підприємств та організацій і підвищення ефективності управлінської роботи в умовах нестабільної економіки дуже важко впроваджувати стандартизовані управлінські технології в реальну практику суб'єктів господарювання. Це зумовлено неможливістю досконального вивчення питань раціоналізації процесів прийняття рішень на технологічній основі, а також фактичною відсутністю практики проектування управлінських технологій узагалі.
Концепція "Управлінського імітаційного моделювання є спробою створення управлінської технології за допомогою застосування організаційних форм моделювання.
Під імітаційним моделюванням ми будемо розуміти процес, у результаті реалізації якого на основі імітаційної моделі й поставлених завдань розробляються найбільш прийнятні варіанти досягнення цілей з урахуванням часових меж їхньої реалізації й наявних ресурсів для забезпечення прийняття якісних управлінських рішень у межах певної імітаційної ситуації.
Імітаційною моделлю будемо називати модель, що складається з відповідних пакетів реальної або псевдореальної інформації, призначеної для розроблення управлінських рішень у процесі функціонування організаційно-економічних систем. Основне призначення імітаційної моделі при підготовці й прийнятті управлінських рішень— бути основою для розроблення можливих альтернатив у процесі імітаційного моделювання. Реалізація імітаційної моделі залежить від стратегічної або тактичної спрямованості проблем, які вирішуються. Використання імітаційних моделей виправдане тим, що учасники імітаційного експерименту піддають їх критичній оцінці. А це сприяє як удосконаленню самих моделей, так і оптимізації цільового управлінського рішення, що було розроблено на їхній основі.
Необхідно зазначити, що імітаційна система управління маркетингом дещо відрізняється від її реального аналога такими рисами:
• по-перше, управління імітаційним процесом відбувається в стислий термін, що зумовлено деякою формалізацією управлінських процедур;
• по-друге, у процесі реалізації концепції управлінського імітаційного моделювання відбувається заміна реальних співробітників псевдореальними, які виконують відповідні своєрідні ролі в імітаційному експерименті;
• по-третє, при використанні імітаційних моделей необхідно відмовитися від існуючих на підприємстві методів оцінки й аналізу інформації. Перевагу слід надавати методам, які відображені в імітаційній моделі;
• по-четверте, заради правильної інтерпретації й адекватної оцінки результатів проведення імітаційних експериментів до процесу гри залучаються незалежні експерти-аналітики;
• по-п'яте, особливу увагу потрібно приділяти колегіальності у вирішенні проблеми й прийнятті управлінських рішень.
Процес управлінського імітаційного моделювання містить у собі чотири основних компоненти:
• 1. рольових виконавців-імітаторів (гравців);
• 2. експертів-аналітиків (техніків гри або модераторів);
• 3. імітаційні моделі (аналітичні, тестові, рекомендаційні та інші інформаційні блоки);
• 4. імітаційну ситуацію (об'єкт імітації).
Рольові виконавці-імітатори виступають основою складеного процесу імітаційного моделювання. Добір ролей для імітаторів має відбуватися, виходячи як з формальної, так і неформальної специфіки виконання рольового завдання, що ставиться перед співробітником. Вона включає в себе очікувані міжособистісні взаємини й групову взаємозалежність даного рольового завдання з іншими, які вирішуються як із середини, так і ззовні імітаційної ситуації. А це потребує від рольових виконавців більшого ступеня співробітництва, ефективної комунікації й уміння приймати групові рішення.
Експерти-аналітики покликані відстежувати процес проведення імітаційного експерименту, консультувати, в разі необхідності, рольових виконавців, роз'яснювати порядок і хід проведення гри, виконувати аналіз та інтерпретацію отриманих результатів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка ефективності маркетингового управління“ на сторінці 17. Приємного читання.
