Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств

Маркетинговий менеджмент

Окрім вироблення реалістичної маркетингової концепції підприємства, а також організації й управління виробництвом, системою просування та реалізації продукції культура і філософія підприємства є найважливішими чинниками внутрішнього порядку, які зумовлюють довготермінову ефективність профільної і територіальної діяльності організації в зовнішньому середовищі. Роль підприємницької культури і філософії полягає в тому, що вони формують певну систему цінностей, яка, у свою чергу, утворює моральні й соціальні засади корпоративної атмосфери (духу) і відповідних прагнень, які лежать в основі життєздатності й успіху підприємства.

Схематично взаємозв'язок культури й філософії безпосередньо з управлінням маркетингом показано на рис. 5.2.

Схема взаємозв

Рис. 5.2. Схема взаємозв'язків культури і філософії з управлінням маркетингом з позиції циклічності діалектичного розвитку та функціональних процесів виробничо-комерційної діяльності підприємства

Відповідно до представленої моделі, такий взаємозв'язок починається з розроблення підходів до сегментації і визначення цільового ринку, на який орієнтується підприємство.

Потім, рухаючись проти годинникової стрілки до понять "концепція виробничо-комерційної діяльності", "система виробництва, просування і реалізації продукції", "імідж, статус, позиціонування підприємства та його продукції", відбувається повернення до сегментації ринку, яка до завершення умовного циклу може зазнати зміни під впливом культури і філософії, а також четвертого блоку маркетингових елементів. Інакше кажучи, можливою є пересегментація і перетворення структури цільового ринку підприємства.

З коригування підходів до сегментації й актуалізації структури цільового ринку починається новий маркетинговий цикл, який відбувається в обумовленому порядку. В умовах розвиненого ринку — "ринку покупця" — саме маркетинговий цикл задає програму реалізації відтворювального циклу в мікроекономічній системі, а не навпаки, як це відбувається в умовах нерозвиненого ринку — "ринку продавця".

Зазначимо, що динаміка структури цільового ринку часто пов'язана з пошуком підприємством нових технологічних (галузевих) або територіальних ринкових ніш, освоєнням вільних або не повністю зайнятих ринкових сегментів, розширенням або захистом від конкурентів свого цільового ринку, а також у зв'язку з утратою деяких ніш, сегментів або певної частки обумовленого ринку. У будь-який момент життєвих циклів підприємства, його товарів або послуг, основних споживачів, виробничих і маркетингових технологій має місце той чи інший з перелічених процесів.

Представлена схема допомагає встановити причинно-наслідкові зв'язки соціальних, економічних, морально-етичних і підприємницьких цільових установок суб'єктів господарювання в умовах постійної адаптації до змін ринку і ринкових відносин.

Скориставшись асоціативною ілюстрацією, зазначимо, що корпоративна філософія і культура, що становлять два крила концептуальної бази підприємства, залежно від їхньої сили можуть високо піднести підприємство до вершин успіху в бізнесі або забезпечити долю аутсайдерів ринку.

Здоровий дух (корпоративна філософія і культура) зміцнює тіло (організаційно-функціональну систему), і навпаки. Розгляд прагматичних понять з погляду народної мудрості допомагає краще з'ясувати роль і значення концептуальної бази підприємства в його становленні, розвитку та перетворенні. Адже саме на її основі підприємство визначає, як саме йому здійснювати управління маркетингом і своєю виробничо-комерційною діяльністю, з обґрунтуванням причин, чому те чи інше має виконуватися саме в такий спосіб, а не інакше.

Концептуальна база проявляється в системі підприємницьких цінностей, у принципах ведення бізнесу, котрі визначаються не тільки керівництвом, а й до певної міри персоналом підприємства. Вона відчувається в етичних нормах і офіційній політиці стосовно власних працівників, споживачів, конкурентів, акціонерів підприємства, постачальників матеріально-технічних ресурсів, суміжників по стратегічному альянсу, профспілок, центральних і місцевих контролюючих органів тощо. Крім того, вона виражається через традиції, що закріпилися на підприємстві, міжособистісні відносини в колективі, а також через практику взаємоконтролю за якістю роботи персоналу та якістю управління з боку керівництва цієї організації. Таким чином, концептуальна база "працює" як на формування і розвиток внутрішнього середовища підприємства, так і на формування й розвиток ідентифікованих корпоративних рис, які виявляються через специфіку багатофункціональної діяльності та характер поведінки суб'єкта господарювання в зовнішньому середовищі.

Корпоративна філософія і корпоративна культура підприємства формуються під впливом різних сил. їхньому виникненню сприяють окремі особи, угрупування в колективі, певні структурні підрозділи підприємства. Нерідко основні складові концептуальної бази пов'язуються з іменем засновника організації або перших керівників, які визначили спрямованість корпоративної філософії і культури, створили певне зведення принципів і вимог, яких має дотримуватися підприємство й на основі яких формуються його маркетингова політика та поведінка на ринку.

Діючий управлінський і виконавчий персонал убирають і розвивають основи концептуальної бази підприємства, а новим працівникам доводиться адаптуватися до них і долучатися до цінностей і світогляду, культивованих у певній організації.

Виходячи із суті цієї категорії, можна зробити такий висновок.

Концептуальна база підприємства є результатом взаємодії внутрішніх соціальних сил, що виражається у визначеній за змістом, але в динамічній за станом формі взаємозалежної системи цінностей і норм поведінки, які переважають у конкретній організаційній структурі.

Корпоративна філософія і культура можуть бути зміцнені й розвинені шляхом добору нових співробітників, яких наділяють статусом "члена команди", чиї схильності, поведінка й світогляд відповідають засадам концептуальної бази підприємства чи сприяють її прогресу. Водночас діалектика розвитку концептуальної бази потребує її підтримки. Способи й методи цієї підтримки можуть бути різними. Наприклад, систематичне ознайомлення нових працівників з основами корпоративної філософії і культури підприємства; регулярне нагадування в розмовах з персоналом, що виконуючи свою роботу, вони повинні враховувати, у першу чергу, систему цінностей компанії; культивація легенд, міфів, байок і розповідей, що стосуються історії та діяльності фірми; періодичне заохочення тих, хто дотримується світогляду, що існує в організації, та покаранням тих, хто з ним не згоден або порушує його і т. п.

Важливо підкреслити, що концептуальна база не повинна перетворюватися на зведення ортодоксальних догматів. її статичність, незмінність форм взаємостосунків і взаємодій можуть стати причиною занепаду підприємства. Відомо, що все можна довести до абсурду, і тоді те, що раніше допомагало в підприємницькій діяльності, може перетворитися на баласт, який сприяє деградації підприємства як суб'єкта господарювання. Динаміка зовнішнього оточення, зміни, що відбуваються в ринковому середовищі, у галузі, на території, у теорії і практиці локального варіанта маркетингу й менеджменту, не повинні ігноруватися, а навпаки, спонукати до оновлення корпоративної філософії і культури, до пошуків нових підходів і методів у виробничо-комерційній діяльності, а також до впровадження нових видів продукції, що визначає ринковий профіль підприємства.

Велику роль у видозміні чи коригуванні концептуальної бази підприємства може відіграти зміна лідерів або оновлення керівництва. Нерідко причинами перетворення корпоративної філософії і корпоративної культури є також диверсифікація діяльності; освоєння (завоювання) нових ринків; зростання підприємства та зміна його типу і статусу в корпоративному співтоваристві; зміна позицій у конкурентному середовищі (лідер, віце-лідер, аутсайдер) та ін.

Якщо зміни в корпоративній базі з будь-яких причин стримуються, то поведінка суб'єкта господарювання на ринку і деякі його аспекти виробничо-комерційної політики можуть вступати в суперечність з основними положеннями корпоративної філософії і культури. У такому разі потенціал підприємства поділяється на три частини. Одна частина працює, інша залишається незадіяною, а третя взагалі самознищується через виникнення конфліктних ситуацій між працівниками та управлінцями, між структурними підрозділами фірми, а також у зв'язку з тим, що в колективі втрачається взаєморозуміння і взаємодовіра, оскільки проповідується одне, а робиться інше. Руйнівна дія особливо останнього чинника добре відома.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Сутність і роль маркетингового управління

  • Маркетингове середовище фірми

  • Завдання і функції маркетингового управління фірмою

  • Якісні підприємницькі цілі

  • Концепції управління підприємством в умовах ринку

  • Концепція маркетингу взаємодії

  • Концепція товару

  • Концепція класичного маркетингу

  • Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою

  • Розроблення комплексу маркетингу

  • Тенденції еволюції маркетингового управління при переході до інформаційної цивілізації

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Маркетингові інформаційні системи

  • Маркетингові дослідження

  • Сегментація і вибір цільових ринків

  • Розділ 3. ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Характеристика плану маркетингу фірми та його складових

  • Планування в системі управління маркетингом

  • Розділ 4. Маркетингове стратегічне планування

  • Аналіз середовища підприємства

  • Визначення місії та цілей фірми

  • Вибір стратегії фірми

  • Виконання стратегії

  • Оцінка і контроль виконання стратегії

  • Використання CRM-технологій у маркетинговому стратегічному плануванні

  • і методика планування маркетингу

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В МАРКЕТИНГОВОМУ УПРАВЛІННІ

  • Корпоративні культурні цінності

  • Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств
  • Організаційне проектування маркетингових фірм і служб

  • Товарна структура організації маркетингу

  • Споживацька ознака (організація структури маркетингу за цільовими ринками)

  • Завдання і функції маркетингових підрозділів фірми

  • Управління торговельним персоналом маркетингової фірми

  • Ділова етика в маркетинговому управлінні

  • Розділ 6. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПЛАНІВ МАРКЕТИНГУ

  • Управління товарною політикою фірми

  • Управління політикою руху товару фірми

  • Управління комунікаційною політикою фірми

  • Управління процесом продажу

  • Розділ.7. КОНТРОЛЬ І АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Види маркетингового контролю та їхня характеристика

  • Маркетинговий аудит

  • Оцінка ефективності маркетингового управління

  • ДОДАТКИ

  • Додаток Б. Завдання, права й обов'язки співробітників основних підрозділів маркетингової системи