Планування в системі управління маркетингом

Маркетинговий менеджмент

• оцінка вірогідних наслідків планованих дій підприємства на альтернативній основі;

• вибір якнайкращої альтернативи;

• розроблення детального плану (програми) дій і забезпечення його бюджетом та іншими засобами для досягнення поставлених цілей;

• безпосереднє керівництво програмою (планом), включаючи комунікаційну діяльність (видача рекомендацій, інструкцій, вказівок, директив, включення інструментарію, мотиваційних важелів і т. п.);

• оцінка досягнення поставлених цілей, контроль виконання;

• відстежування найважливіших тенденцій розвитку зовнішнього середовища, можливих збоїв у діяльності підприємства, організація зворотного зв'язку.

В управлінні сучасним маркетингом найбільш доцільним є, як зазначено вище, застосування системи стратегічного планування з ранжируванням стратегічних завдань. Спочатку рекомендується провести аналіз перспектив підприємства, тобто з'ясувати несприятливі тенденції, небезпечні зони підприємництва, встановити, де підприємство може мати якнайкращі шанси для розвитку, оцінити можливість появи різноманітних надзвичайних ситуацій, які можуть вплинути на обрану лінію розвитку. Вдале визначення перспектив дає змогу запобігти виходу фактичних результатів діяльності за межі оціненого діапазону розвитку.

Другий крок у системі стратегічного планування — аналіз позицій підприємства в конкурентній боротьбі, визначення необхідних для поліпшення становища підприємства дій шляхом удосконалення товару тощо, вибір найефективніших стратегій. Аналіз загальної конкурентоспроможності може показати, що деякі напрямки діяльності не мають достатньої перспективи, тому від них потрібно відмовитися. У зв'язку з цим рекомендується зробити третій крок, а саме: застосувати метод вибору стратегії способом порівняння очікуваних результатів у різних напрямах діяльності, встановити пріоритети і розподілити наявні ресурси, щоб забезпечити реалізацію таких стратегічних ліній, які передбачають найбільший комерційний успіх.

Природним є припустити, що підприємство, оцінивши результати своєї діяльності в перспективі й вважаючи їх цілком задовільними, з огляду на свої цілі може обмежитися потенціалом, який є в його розпорядженні, та сьогоднішніми можливостями (фінанси, кадри, конкурентоспроможність товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, рівень розвитку НІОКР і т. п.). У цьому випадку процес стратегічного планування й пов'язані з ним аналіз зовнішнього середовища та прогнозування його можливого розвитку може бути припинений, керівна ланка підприємства переходить до розроблення конкретних програм і бюджету.

Проте в багатьох випадках виявляється, що підприємство не в змозі планувати своє майбутнє на основі нинішніх можливостей і наявного потенціалу розвитку. Найчастіше це пов'язано з тим, що напрямки товарної політики, що склалися, не відповідають стратегічним цілям, особливо стосовно перспектив НТП. Тоді необхідно оцінити можливі шляхи диверсифікації напрямків діяльності, щоб визначити нові, ефективніші види діяльності, до яких варто перейти.

При оперативному плануванні найближчі цілі підприємства трансформуються у поточні програми дії, бюджети та плани прибутків, які доводяться до кожного підрозділу підприємства; по кожному підрозділу встановлюється оперативний контроль за їхнім виконанням. Поточні програми і бюджети разом з планом прибутків служать орієнтиром для оперативних підрозділів у роботі із забезпечення рентабельності поточних операцій.

Розподіл систем оперативного й стратегічного планування

Рис. 3.6. Розподіл систем оперативного й стратегічного планування

Складнішим завданням представляється формування стратегічних програм, бюджетів і планів прибутків, у які мають бути закладені основи майбутньої рентабельності планованих операцій.

Стратегічні цілі погано поєднуються з виконанням поточних операцій, тому стратегічне планування має здійснюватися не за підрозділами підприємства, а за окремими проектами, майбутніми напрямами діяльності, новими товарними групами на основі окремої системи управління й контролю за управлінням. Розподіл систем оперативного й стратегічного планування зображено на схемі (рис. 3.6).

Необхідно зазначити, що в умовах ринку стратегічні цілі — найголовніше в плануванні, а помилки в стратегічному плануванні становлять реальну загрозу для виживання підприємства.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинговий менеджмент» автора Белявцев М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування в системі управління маркетингом“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Сутність і роль маркетингового управління

  • Маркетингове середовище фірми

  • Завдання і функції маркетингового управління фірмою

  • Якісні підприємницькі цілі

  • Концепції управління підприємством в умовах ринку

  • Концепція маркетингу взаємодії

  • Концепція товару

  • Концепція класичного маркетингу

  • Основні етапи процесу маркетингового управління фірмою

  • Розроблення комплексу маркетингу

  • Тенденції еволюції маркетингового управління при переході до інформаційної цивілізації

  • Розділ 2. МАРКЕТИНГОВІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

  • Маркетингові інформаційні системи

  • Маркетингові дослідження

  • Сегментація і вибір цільових ринків

  • Розділ 3. ПЛАНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Характеристика плану маркетингу фірми та його складових

  • Планування в системі управління маркетингом
  • Розділ 4. Маркетингове стратегічне планування

  • Аналіз середовища підприємства

  • Визначення місії та цілей фірми

  • Вибір стратегії фірми

  • Виконання стратегії

  • Оцінка і контроль виконання стратегії

  • Використання CRM-технологій у маркетинговому стратегічному плануванні

  • і методика планування маркетингу

  • Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ПРОЕКТУВАННЯ В МАРКЕТИНГОВОМУ УПРАВЛІННІ

  • Корпоративні культурні цінності

  • Інструментарій формування і розвитку корпоративної культури підприємств

  • Організаційне проектування маркетингових фірм і служб

  • Товарна структура організації маркетингу

  • Споживацька ознака (організація структури маркетингу за цільовими ринками)

  • Завдання і функції маркетингових підрозділів фірми

  • Управління торговельним персоналом маркетингової фірми

  • Ділова етика в маркетинговому управлінні

  • Розділ 6. УПРАВЛІННЯ РЕАЛІЗАЦІЄЮ ПЛАНІВ МАРКЕТИНГУ

  • Управління товарною політикою фірми

  • Управління політикою руху товару фірми

  • Управління комунікаційною політикою фірми

  • Управління процесом продажу

  • Розділ.7. КОНТРОЛЬ І АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

  • Види маркетингового контролю та їхня характеристика

  • Маркетинговий аудит

  • Оцінка ефективності маркетингового управління

  • ДОДАТКИ

  • Додаток Б. Завдання, права й обов'язки співробітників основних підрозділів маркетингової системи