Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

У процесі розбудови концепції інноваційного співробітництва в логістичному ланцюзі вітчизняні підприємства починають активно впроваджувати орієнтовані на попит моделі та технології транснаціональних торговельних мереж*86:

*86: {Альбеков А.У. Коммерческая логистика [Текст] / А.У. Альбеков, О.А. Митько. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 416 с. }

— Quick Response (QR);

— Continuous Replenishment Planning (CRP);

— Automatic Replenishment (AR);

— Retailer Managed Replenishment (RMR);

— Rules Based Reorder (RBR);

— Collaborative Planning, Forecasting and Replenishment (CPFR);

— Vendor Managed Inventory (VMI).

QR — швидке реагування, забезпечує координацію між роздрібним підприємством і постачальником для поліпшення просування товарів у його дистрибутивних мережах у відповідь на передбачувану зміну попиту. Ця методика полягає в моніторингу роздрібного продажу та у передачі повної інформації щодо обсягу, номенклатури, асортименту оптовикам, а від них — виробникам товарів.

CRP — безперервне поповнення запасів, дає змогу уникнути замовлень на поповнення запасів готової продукції. Реалізація CRP утворюється в розробці логістичного плану, спрямованого на безперервне поповнення запасів товарів у роздрібній торговельній мережі.

AR — автоматичне поповнення запасів, забезпечує постачальників (виробників) розрахунком об'ємів продукції й набором правил для прийняття рішень щодо постачань. За допомогою застосування AR-методу постачальник може задовольнити потреби торговельної мережі в товарній категорії без відстеження одиничного продажу та рівня запасів для товарів FMCG.

RMR — методика, що дає змогу регулювати бізнес-процеси постачальників товарів і мережних торговельних підприємств на підставі досліджень продажу окремих асортиментних груп.

RBR — методика контролю й керування запасами, заснована на визначенні точки замовлення (перезамовлення) — reorder point (ROP) і статистичних параметрів витрат продукції, застосовується при визначенні й оптимізації рівня страхових запасів для нівелювання коливань попиту. Ефективність цього методу залежить від точності прогнозування попиту.

CPFR — функціонально потужна та відома концепція, яка спрямована на взаємодію виробничих і торговельних структур.

Вона орієнтована в основному на товари регулярного попиту (consumer goods), хоча є відомості щодо її застосування в інших галузях. У світі високих технологій добре відома й інша функціонально подібна ініціатива — Rosetta Net.

VMI — досить апробована у великоформатному ритейлі модель, відповідно до якої всі проблеми щодо організації складів і своєчасного поповнення полиць і стелажів у магазинах бере на себе постачальник, орієнтуючись на фактичні дані продажу, що надходять із POS-терміналів.

Всі моделі відповідно до формального визначення є моделями бізнес-процесів взаємодії підприємств різного профілю, у сукупності спрямованих на координацію спільних планів і мінімізацію зазорів між попитом і пропозицією протягом всього логістичного ланцюга. Поєднуючи постачальників сировини, виробників готової продукції й торговельні підприємства, CPFR, приміром, оперує детально продуманими методами узгодження бізнес-процесів кожного з учасників.

Важливою складовою загальної інноваційної стратегії торговельного підприємства є створення й функціонування системи контролю ефективності дій, спрямованих на збільшення динаміки продажу в торговельному залі магазину. У зв'язку з цим в закордонних мережевих торговельних підприємствах знайшла застосування технологія радіочастотної ідентифікації Radio Frequency Identification (RFID). У вітчизняних підприємствах система RFID використовується в складській логістиці великих оптовиків. Модифікація цієї технології в роздрібному торговельному підприємстві полягає в тому, що виробник обладнує кожну палету з партією товару спеціальним чипом із інформацією, яка стосується тільки цієї партії (кількість одиниць товару в партії, строк придатності, дата виробництва та ін.). У момент приймання конкретної партії товару в магазині інформація з чипу автоматично надходить у комп'ютер, що дає змогу контролювати й оперативно поповнювати запаси.

Впровадження системи RFID у роздрібну мережу дасть змогу не тільки відстежувати наявність товару на полиці магазину, але й одержувати інформацію щодо динаміки продажу, що значно збільшить швидкість і якість прийняття управлінських рішень. Крім того, завдяки використанню сенсорної системи "зворотного зв'язку" щодо руху продукту в торговельному залі підприємство здатне оптимізувати систему управління складським запасом, тобто забезпечити товарний запас, який містить додаткові витрати на його зберігання й обслуговування та втрати від дефіциту.