1) товарна запасомісткість логістичної системи, тобто потенційний обсяг товарної продукції, що може бути зосереджена у складському господарстві логістичної системи;
2) забезпеченість товарообігу запасами. Цей показник відображає тривалість періоду, на який вистачить товарних запасів до моменту їхнього повного виснаження;
3) швидкість товарообігу — це кількість оборотів товарної маси протягом визначеного в системі логістичного періоду. Цей показник визначається для з'ясування того, скільки разів товарні запаси було продано і відновлено. Розрахунки здійснюються як у цілому за логістичною системою чи ланцюгом, так і за окремими підрозділами і ланками. Для цього використовують таку формулу:
де Сі — ціна продажу і-ї продукції;
Ті — величина товарообігу і-ї продукції;
Зсер — середні товарні запаси і-ї продукції.
4) час обігу товарних запасів — це тривалість періоду (у днях, годинах), під час якого товарні запаси перебувають в логістичній системі чи в окремій ланці логістичного ланцюга. Час обігу товарних запасів (В) є зворотним показником швидкості товарообігу і визначається за формулою:
Зменшення часу обігу товарних запасів дозволяє ефективніше використовувати обігові кошти, а також заощаджувати витрати обігу.
Для комплексного керування товарними запасами в розподільній логістиці застосовують відповідні системи та їхні модифікації. Найбільш поширеними з них є:
1) система з фіксованим розміром замовлення;
2) система з фіксованою періодичністю (часом) замовлення. Аналогічні системи керування запасами використовуються
й у заготівельній логістиці. Однак там вони мають іншу спрямованість.
На етапі здійснення закупівель системи керування матеріальними запасами забезпечують нормалізацію функціонування логістичної системи в цілому та, у першу чергу, основного виробництва. Метою керування матеріальними запасами виробничого характеру за допомогою зазначених вище систем є ефективне розміщення замовлень для оптимізації матеріально-технічного забезпечення.
Ці самі системи керування, але використовувані в розподільній логістиці, мають забезпечити безперебійність процесу реалізації товарної продукції, тобто оптимального генерування товарних динамічних потоків. Метою керування товарними запасами за допомогою певних систем є ефективне виконання замовлень покупців і оптимізація процесів збуту готової продукції.
Відповідно до природи ринку процес задоволення купівельного попиту має стохастичний характер. Адміністративні підходи до керування товарними потоками неприйнятні. Тому в керуванні потоковими процесами необхідно спиратися на економічні методи, що ґрунтуються на знанні закономірностей товарного ринку та причинно-наслідкових зв'язках із внутрішнім і зовнішнім середовищем суб'єктів господарювання.
На сьогодні застосовуються різні способи планування й оцінки оптимальності товарних запасів, однак спільним для них є те, що вони спрямовані на формування таких товарних запасів, які б гарантували запланований обіг товарної маси при заданому відносному мінімумі логістичних витрат.
Найпоширенішими методами в логістиці для цих цілей є:
— дослідно-статистичний і методи експертних оцінок, що утворюють групу евристичних методів;
— група економіко-математичних методів;
— метод техніко-економічних розрахунків.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інфраструктура товарного ринку» автора Шубіна О.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. ЛОГІСТИКА У СФЕРІ РОЗПОДІЛУ, ЗБЕРІГАННЯ І ПРОДАЖУ ТОВАРІВ“ на сторінці 26. Приємного читання.