Розділ 1. ІНФРАСТРУКТУРА ТОВАРНОГО РИНКУ: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ

Управління проектом можливе шляхом створення холдингу (центральної компанії) з невеликим управлінським апаратом. Головне завдання холдингу — зламати ситуацію на ринку товарів регіону: створити конкурентний ринок якісних товарів народного споживання, знизити витрати на просування продукції в товарних ланцюгах та встановити конкурентні ціни, підтримати місцевих виробників.

Можна виділити такі напрями стратегічного управління холдингом:

— розподіл ресурсів;

— адаптація до зовнішнього середовища;

— управління транспортними потоками;

— координація роботи товарних ринків;

— маркетинг;

— планування прибутку;

— кадрова політика з урахуванням навчання персоналу. Результатом реалізації цієї стратегії має стати покращання соціальної ситуації в державі. По-перше, це задоволення запитів населення завдяки більш якісному товарному обслуговуванню. По-друге, нові робочі місця на підприємствах маркетингової інфраструктури. Особливо великий соціальний ефект може дати розвиток малого підприємництва.

Для досягнення цілей проекту підприємства-учасники створюють кооперативи, щоб об'єднати зусилля у здійсненні закупівель найновішого обладнання, матеріально-технічних ресурсів, а також організацій збуту продукції та надання послуг. Коперативи можуть займатись імпортом та наданням у лізинг удосконаленого виробничого обладнання, закупівлею і постачанням матеріально-технічних ресурсів, обробкою та пакуванням продукції, а також оптовою реалізацією. З метою вдосконалення системи реалізації товарів і надання товаровиробникам більшої свободи вибору кооператив здійснює роботи з реконструкції складів, баз, укладання угод на право їх використання, а потім інвестує кошти у покращення приміщень та придбання обладнання для підготовки продукції. Також здійснюють невеликі інвестиції у переробку.

Розвиток товарних ринків та збільшення рівня рентабельності підприємств-учасників є концепцією проекту. Основне завдання проекту полягає у наданні підприємствам району допомоги з перетворення їхньої виробничої і збутової діяльності. У свою чергу, метою цих перетворень є поліпшення системи виробництва, зберігання, покращення якості продукції та збільшення прибутку. Концепція проекту не потребує, щоб виробники спершу реорганізовувалися і вже потім шукали нових способів управління виробництвом. Навпаки, пропонується економічна модель, яка дасть змогу підприємствам розв'язати загальні проблеми та реорганізувати свою діяльність відповідно до власного досвіду, набутого в ринкових умовах.

Незважаючи на те, що проект фінансується на основі грантів, одним із його завдань є створення життєздатної комерційної моделі. Кошти, які отримано за матеріально-технічні ресурси та лізинг обладнання, спрямовуються у спеціально створений фонд, який надалі використовує ці засоби для кредитування нових видів діяльності (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Модель маркетингового проекту

Реалізація маркетингових проектів, необхідних для розвитку ринкової інфраструктури, відбувається через інфраструктурну діяльність.

Інфраструктури а діяльність передбачає:

— збирання, узагальнення та поширення економічної інформації (інформаційна та інформаційно-аналітична діяльність);

— спеціальне вивчення ринку з метою збільшення продажу (маркетингова діяльність);

— публічне надання інформації про господарські суб'єкти, товари та послуги (рекламна діяльність);

— оцінку окремих суб'єктів господарювання та інструментів їх діяльності (аудиторська та рейтингова діяльність).

Маркетинг зародився у США на межі XIX—XX ст. як прикладні дослідження збутових проблем, що виникли у великих компаній того часу у процесі реалізації виробленої продукції. Після цього від прикладних питань фахівці з маркетингу перейшли до загальнотеоретичних — уже на початку XX ст. з'явилися перші підручники з маркетингу, виникли перші університетські навчальні курси.