Тривалість праці й відпочинку водіїв при виконанні технологічного процесу перевезення пасажирів

Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень

• розрахунок потрібної тривалості компенсаційного відпочинку;

• розподіл загальної тривалості компенсаційного відпочинку за годинами робочої зміни;

• впровадження режиму праці й відпочинку, і перевірки його ефективності через 2-3 місяця після впровадження.

Для оцінки ефективності застосовуваних режимів праці й відпочинку можна використовувати психофізіологічні критерії: динаміка працездатності (тривалість фази стійкої працездатності повинна складати 65-75% робочого часу); стійкість психофізіологічних функцій протягом робочого дня; час відновлення функціональних показників після закінчення роботи (при малому стомленні менше 15 хвилин, при середньому менше 30 хвилин, при глибокому більше 30 хвилин). Крім того, можна використовувати соціальні й економічні критерії. На думку дослідників, тільки спільне застосування всіх трьох груп критеріїв може дати правильну й повну оцінку запропонованим режимам праці й відпочинку [53]. На думку автора роботи [32], критеріями ефективності режиму праці й відпочинку є висока продуктивність; зменшення коливань працездатності протягом зміни і збільшення тривалості фази стійкої працездатності; зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод; суб'єктивна задоволеність водіїв режимом праці й відпочинку; зменшення захворювань, запізнень, прогулів, раннього закінчення роботи. Дослідники в області фізіології і психології праці для оцінки ефективності впровадження режимів праці й відпочинку використовують показники продуктивності праці, обумовлені застосуванням індексу використання робочого часу й індексу годинної продуктивності праці при існуючому й запропонованому режимах роботи й відпочинку [54].

Робота бригад водіїв під час перевезення пасажирів може бути організована з використанням наступних форм організації праці: строєна; двозполовинна; здвоєна; спарена; полуторна; одиночна [7, 15, 20].

Строєна форма організації праці характеризується тим, що на одному автобусі працюють три водії з вихідним після двох днів роботи [7, 20]. При такій організації тривалість однієї зміни складає 8,5 години [20]. Перерва складає від 0,5 до 1 години за даними роботи [20] і від 0,5 до 1,5 години за даними роботи [7].

Двозполовинна форма організації праці припускає, що на двох автобусах працює п'ять водіїв. Після чотирьох днів роботи кожен водій одержує вихідний день [7, 15, 20]. Середня тривалість робочої зміни при цьому складає 7,1 години за даними роботи [20] і 7,4 години за даними робіт [7, 15]. Таку форму організації праці доцільно застосовувати на маршрутах з різко вираженими піковими періодами при скороченій першій і подовженій другій змінах, з денним відстоєм автобусів у міжпіковий час. Тривалість робочих змін може бути: ранкової близько 5 годин, вечірньої близько 10 годин. У ранкову зміну перерву на обід можна не передбачати, надаючи їм у разі потреби короткочасний 10-15 хвилинний відпочинок [15].

Здвоєна форма організації праці передбачає закріплення кожного автобуса за двома водіями. Для заміни бригад у дні відпочинку на кожні три автобуса необхідно мати одного підмінного водія [15]. Тривалість робочої зміни водія при цьому складає 7 годин у будні дні і 6 годин у передвихідні й святкові [20].

Спарена форма організації праці припускає закріплення одного автобуса за двома бригадами, що працюють через день [15, 20]. Це забезпечує тривалість робочої зміни 11-13 годин. При цьому дослідники відзначають, що за умовами безпеки руху спарена форма організації праці себе не виправдовує [20].

При полуторній формі організації праці два автобуса закріплюють за трьома бригадами [15, 20]. Тривалість робочої зміни при цьому складає 8,5 годин [20].

Одиночна форма організації праці передбачає закріплення однієї бригади за кожним автобусом. Час роботи автобуса на лінії в залежності від тривалості перерви на обід складає 7,3-7,8 години [15].

Таким чином, раніше проведені дослідження визначили перелік рекомендацій з планування режимів праці й відпочинку водіїв. Однак, дані рекомендації не враховують умови роботи водія на маршрутах. Потрібен диференційований підхід до режиму праці й відпочинку в залежності від змісту й умов праці [41]. Умовами праці водія при перевезенні пасажирів є параметри технологічного процесу, а також ті фактори, що на них впливають.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень» автора Давідіч Ю.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тривалість праці й відпочинку водіїв при виконанні технологічного процесу перевезення пасажирів“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Тривалість праці й відпочинку водіїв при виконанні технологічного процесу перевезення пасажирів
  • Фактори, що впливають на параметри технологічного процесу перевезення пасажирів

  • Функціональний стан організму водія та методи його оцінки

  • МЕТОДИКА РОЗРОБКИ РІВНОІНТЕРВАЛЬНОГО РОЗКЛАДУ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА МАРШРУТІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРІВ

  • Розрахунок потреби в транспортних засобах

  • Графоаналітичний розрахунок раціональних режимів роботи транспортних засобів на маршруті

  • Розробка розкладу руху транспортних засобів

  • ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ РОЗКЛАДУ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВОДІЇВ

  • Зміна стану водія при русі на перегоні маршруту

  • Вплив стану водія й умов руху на технічну швидкість транспортних засобів на перегоні маршруту

  • Зміна стану водія під час простою на кінцевій зупинці

  • РОЗРОБКА ПОКАЗНИКІВ РОЗКЛАДУ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА МАРШРУТІ

  • Рекомендації з планування параметрів технологічного процесу перевезення пасажирів з урахуванням стану водія

  • Тривалість простоїв транспортних засобів у зупиночних пунктах

  • Рекомендації з організації роботи водія на маршруті з урахуванням закономірностей зміни його стану протягом робочого дня

  • Розробка розкладу руху транспортних засобів на маршруті з урахуванням стану водія

  • МЕТОДИКА РОЗРОБКИ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО РОЗКЛАДУ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ПАСАЖИРІВ

  • Оцінка нерівномірності пасажиропотоків

  • Складання диференційованого розкладу руху транспортних засобів на маршруті

  • Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"

  • Стаття 3. Основні принципи державної політики в сфері ліцензування

  • Стаття 6. Орган ліцензування

  • Стаття 8. Ліцензійні умови

  • Стаття 10. Документи, що подаються органу ліцензування для одержання ліцензії

  • Стаття 12. Особливості проведення конкурсу на отримання ліцензій для видів господарської діяльності, проведення яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів

  • Стаття 14. Видача ліцензії

  • Стаття 15. Плата за видачу ліцензій

  • Стаття 17. Зміна даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії

  • Стаття 20. Нагляд і контроль у сфері ліцензування

  • Стаття 21. Анулювання ліцензії

  • Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

  • Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту

  • Перевезення пасажирів автобусами

  • Нерегулярні перевезення

  • Перевезення ручної поклажі та багажу

  • Перевезення тварин на таксі здійснюється відповідно до вимог законодавства

  • Організація роботи автостанцій, продаж і переоформлення проїзних документів

  • Права та обов'язки учасників транспортного процесу

  • Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування

  • Визначення на конкурсних засадах підприємства (організації) для здійснення функцій робочого органу

  • Оголошення про проведення конкурсу на визначення автомобільного перевізника

  • Проведення конкурсу та визначення переможця

  • Фінансування проведення конкурсу й розгляд спорів