Пасажирський транспорт загального користування є складовою частиною єдиної транспортної системи країни. Він здійснює перевезення пасажирів разом з іншими видами пасажирського транспорту.
Організація перевезень пасажирів повинна забезпечувати найменший час доставки пасажирів і регулярність руху транспортних засобів на всьому шляху прямування, раціональне використання рухомого складу, повну безпеку й високу культуру обслуговування пасажирів з найменшими витратами. Шляхом удосконалення методів організації перевезень пасажирів зростає роль водія як суб'єкта праці й управління. Водій несе відповідальність за ефективність транспортного процесу і його помилки можуть призвести в деяких випадках до дуже важких наслідків. Для забезпечення ефективності діяльності водія важливе значення мають такі фактори, як стомлення, умови праці, фізичні фактори навколишнього середовища, біомеханічні й фізіологічні фактори. Оптимізація трудової діяльності, створюючи необхідні передумови для збереження здоров'я і розвитку особистості працівника, дозволяє домагатися значного підвищення ефективності й надійності діяльності людини [1].
Завдання проектування технологічних параметрів відносяться до завдань, що потребують врахування взаємодії водія і транспортного засобу в умовах перевізного процесу. При організації перевезення пасажирів виникає необхідність в узгодженні параметрів технології перевезень і психофізіологічних можливостей водіїв при виконанні. Сучасний стан організації перевезень пасажирів характеризується наявністю неузгодженості між загальними вимогами до параметрів технологічного процесу і психофізіологічними можливостями водія.
Даний навчальний посібник призначений для ознайомлення читачів з напрямками вдосконалення розробки розкладів руху транспортних засобів при перевезенні пасажирів з урахуванням психофізіології водіїв.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ПАРАМЕТРІВ РОЗКЛАДІВ РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ З ПСИХОФІЗІОЛОГІЄЮ ВОДІЇВ
Місце задачі розробки розкладів руху транспортних засобів у технології пасажирських перевезень
При організації перевезення пасажирів дослідники під технологією розуміють сукупність застосовуваних методів і операцій транспортування [2]. Перед автотранспортними підприємствами стоїть складне завдання вибору з усіх заходів, спрямованих на підвищення якості обслуговування пасажирів тих, котрі найбільш результативні й одночасно вимагають менших витрат [3]. При цьому дослідники відзначають, що показники якості визначаються як безрозмірні функції від параметрів, що описують умови пересування [4]. На думку інших дослідників, ефективність функціонування системи пасажирського транспорту визначається формою якісно-кількісного вираження мети транспортного обслуговування населення, в якій виявляється вся сукупність взаємозв'язків і взаємодії транспортної системи [5, 6].
Технологія міських автобусних перевезень передбачає раціональну організацію руху рухомого складу на основі виявлення й застосування технічних, експлуатаційних, економічних, організаційних і інших закономірностей перевізного процесу з метою повного і своєчасного задоволення потреб у перевезеннях при дотриманні діючих законодавчих норм, що встановлюють вимоги безпеки дорожнього руху, показники якості транспортного обслуговування пасажирів, режими праці й відпочинку персоналу [2]. На ефективність технологічного процесу безпосередньо впливають показники якості перевезення пасажирів, що пов'язані з рівнем задоволення потреб населення в транспортному обслуговуванні. Основними показниками якості перевезень пасажирів є: умови проїзду, що характеризуються ступенем наповнення автобуса; регулярність руху рухомого складу; час, витрачений пасажирами на пересування; безпека руху [7, 8]; ступінь пересадок [8]. У праці [8] відзначається, що всі ці фактори мають різну значущість для різних груп міст унаслідок відмінності в умовах пересування. На основі виявлення їхньої значущості можливе визначення комплексного показника якості, адекватного оцінці пасажирів. Крім того рівень обслуговування впливає на транспортну стомлюваність пасажирів, що, в свою чергу, позначається на їхній продуктивності праці на основному виробництві [9].
Раціональна організація перевезень пасажирів припускає необхідність вирішення таких питань [10], як:
• одержання інформації про коливання пасажиропотоків;
• вибір оптимальних схем маршрутів міського пасажирського транспорту;
• вибір місткості транспортних засобів і визначення необхідної їхньої кількості;
• нормування швидкостей руху;
• координація роботи різних видів пасажирського транспорту;
• складання розкладів руху;
• організація праці водіїв і кондукторів;
• організація випуску транспортних засобів на лінію;
• диспетчерське управління і контроль над роботою рухомих одиниць;
• забезпечення безпеки руху.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень» автора Давідіч Ю.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВСТУП“ на сторінці 1. Приємного читання.
