Розклад руху транспортних засобів на маршруті являє собою основний плановий документ, у якому сконцентровані всі рішення щодо організації перевезень пасажирів. На першому етапі складають зведений за маршрутами розклад, а на його основі розробляють станційні розклади (для кінцевих і контрольних проміжних пунктів), робочі (для водіїв) і інформаційні (для пасажирів). При цьому розклад руху транспортних засобів на маршруті необхідно скласти так, щоб забезпечити: нормальні умови поїздки пасажирів під час роботи маршруту; нормальні умови праці водіїв, що обслуговують транспортні засоби; ефективне використання транспортних засобів і координацію їхнього руху на даному маршруті з рухом транспортних засобів на інших маршрутах, а також з рухом інших видів міського пасажирського транспорту; виконання вимог безпеки руху [11].
Складання зведеного маршрутного розкладу відноситься до одного з відповідальних завдань експлуатаційної служби, тому що цей розклад не тільки є основою високої якості перевізного процесу. Від нього залежить планування роботи технічної служби транспортних підприємств, що забезпечує технічно-справний стан транспортних засобів, рівномірність завантаження пунктів технічного обслуговування й поточного ремонту, вдосконалення організації праці водіїв і ремонтників [7].
Розкладом руху називають документ, що нормує рух транспортних засобів на лінії і в часі. Розклад руху є підсумковим документом усього комплексу робіт планування руху. Він направляє й організовує роботу всіх служб транспортного підприємства, що пов'язані з рухом транспортних засобів. Виконання розкладу руху - закон для всіх служб і працівників служби перевезень, починаючи з водіїв транспортних засобів і закінчуючи начальником служби. Правильно складений розклад руху забезпечує: високі якісні показники перевезення пасажирів і виконання встановлених планових завдань щодо перевезень пасажирів, своєчасність і отримання прибутку; рентабельність маршрутів; безпеку руху; ефективне використання транспортного засобу; узгодженість роботи маршрутів з іншими видами транспорту; дотримання встановленої трудовим законодавством тривалості роботи водіїв; максимальне використання дозволених швидкостей руху транспортних засобів на маршрутах [8].
Основний вид розкладів руху - маршрутний розклад. Він встановлює режим роботи транспортних засобів за часом для кожного діючого маршруту. На підставі маршрутних розкладів складають розклади для водіїв кожного випуску, для чергових кінцевих станцій маршрутів (за ними контролюють рух транспортних засобів через кінцеві пункти маршрутів), маршрутні для пасажирів (що вивішують на зупиночних пунктах маршрутів з великими інтервалами) [2, 8].
У зв'язку з коливаннями умов руху на маршрутах, маршрутні розклади складають окремо на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди для будніх, суботніх, недільних і святкових днів. Таким чином, протягом року на кожному маршруті може змінювати один одного вісім типів розкладів. Крім того, складають і інші, так звані цільові розклади руху для роботи у важких погодних умовах (туман, низька освітленість, ожеледиця, снігопад), у літню пору на маршрути до місць масового відпочинку трудящих і т.д. [8, 7].
У маршрутному розкладі знаходять відображення кінцеві результати переробки інформації про пасажиропотоки й режими руху на вуличній мережі, підготовка транспортних засобів і водійського складу на підприємствах. У цьому документі деталізується випуск транспортних засобів, розподіляється обсяг транспортної роботи з урахуванням потреб у перевезеннях і можливостей підприємства при строгому впровадженні обмежень, обумовлених технологічними нормативами й вимогами дотримання трудового законодавства. На основі маршрутного розкладу можна встановити планове завдання на тривалість і режим роботи кожного випуску й кожної зміни з урахуванням забезпечення необхідної взаємодії в часі й відстані: часу випуску з парку, напрямку випуску, маршруту нульового рейсу, часу проходження через контрольні пункти з урахуванням зміни швидкості сполучення за періодами дня й ділянками транспортної мережі, часу прибуття й відправлення кожного рейсу на кінцеві пункти маршруту, пунктів і часу проведення відстою транспортних засобів у періоди відпочинку й харчування водіїв, а також організації перерв у русі в "міжпіковий" період для технічного огляду й відстою транспортних засобів (у парку й на кінцевому зупиночному пункті), пункту й часу зміни водіїв на лінії, пункту й часу закінчення руху, часу прибуття транспортного засобу в парк [18].
Крім цього маршрутний розклад дозволяє:
• розподілити транспортні засоби між маршрутами в часі;
• скласти графік роботи водіїв на певний період часу (тиждень, місяць);
• визначити параметри руху (частоту руху й інтервали) їхнього значення й періоди зміни для диспетчерського персоналу й довідково-інформаційної служби;
• визначити експлуатаційні показники роботи маршруту;
• провести організаційно-технічні заходи щодо огляду й ремонту транспортного засобу для забезпечення своєчасного і якісного випуску;
• встановити планований рівень транспортного обслуговування населення за показниками максимальної наповнюваності транспортного засобу в кожний конкретний період дня й плановану регулярність руху;
• визначити економічну ефективність роботи транспортних засобів на маршруті відповідно до розробленого плану-розкладу.
Розробка маршрутного розкладу як зведеного документа поточного планування роботи транспортних засобів у взаємодії не може розглядатися як однозначне рішення ряду інженерних, організаційних і економічних завдань. На різних етапах розробки цього документа під впливом багатьох факторів виникає безліч відносних оцінок проміжних етапів рішень [18, 15].
Основний зміст маршрутного розкладу - нормування часу: виходу кожного транспортного засобу з парку й прибуття на маршрут зі вказівкою напряму руху; проходження контрольних пунктів, прибуття на кінцеві зупинки маршруту й відправлення з них; початку й закінчення відстою під час обідніх перерв; часу перезмінки; узгодження з іншими маршрутними розкладами (на ділянках збігу маршрутів). Крім того, в маршрутних розкладах приводять зведені експлуатаційні показники роботи окремих транспортних засобів і маршруту в цілому. При тих самих вихідних даних і обмеженнях можлива розробка багатьох варіантів маршрутного розкладу, оцінити які за сукупністю всіх одержуваних у підсумкових показниках досить складно [18, 8].
У розроблених варіантах маршрутних розкладів можна тільки зрівняти точність виконання кожного нормативного (вихідного) показника, тому що дотепер ще не вдалося виразити всі різнорідні показники через єдину вартісну шкалу. В зв'язку з цим проблема розробки маршрутних розкладів на міському пасажирському транспорті може бути віднесена до області технічної кібернетики. Всебічний розгляд завдання складання розкладу дозволило визначити два можливих, принципово різних підходу до її вирішення [18].
У першому випадку розклад складають для групи маршрутів, об'єднаних загальним кінцевим пунктом або відносно більшою ділянкою їхнього спільного проходження на транспортній мережі. Такий підхід доцільний з погляду можливостей вирівнювання тривалості роботи змін водіїв, більш раціональної витрати автомобілегодин роботи, а також встановлення регулярного руху на ділянці спільного проходження транспортними засобами маршрутів, що входять до розглянутої у групи. При цьому необхідна висока надійність забезпечення маршрутів технічно справним транспортним засобом, водіями й у цілому роботи даної транспортної підсистеми, гарна професійна підготовка водіїв і дисципліна. Крім того, потрібен високий рівень організації й технічної оснащеності диспетчерської служби, тому що при можливих випадках порушення руху виникають складні завдання його відновлення. В міських умовах при роботі наземного маршрутизованого пасажирського транспорту в загальному потоці інших транспортних засобів таке рішення призведе до зниження планованого показника регулярності руху на ділянках мережі, де кожен з маршрутів працює один або в сполученні з маршрутами інших груп. Остання обставина потребує створення більш складної системи інформування населення про інтервали в русі транспортних засобів на маршруті.
У другому випадку розклад розробляють окремо на кожний з діючих маршрутів, що є більш простим і доцільним з погляду надійності функціонування такої маршрутної системи й організації керування нею при необхідності внесення оперативних змін. Таке рішення розраховане на одержання в процесі розробки маршрутного розкладу всіх кількісних і якісних показників з урахуванням введених обмежень щодо парку транспортних засобів, можливих режимів праці водіїв і автомобілегодин роботи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розробка розкладу руху транспортних засобів при організації пасажирських перевезень» автора Давідіч Ю.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розробка розкладу руху транспортних засобів“ на сторінці 1. Приємного читання.
