Концепції, які утворились на базі логістики, наразі є:
• VMI (Vendor Managed Inventory) — удосконалена версія системи управління запасами постачальників, яка ґрунтується на відстежуванні попиту на продукцію та рівня страхового запасу з боку підприємства-споживача;
• TBL (Time-based Logistics) — концепція, спрямована на оптимізацію всіх фаз життєвого циклу продукції, починаючи від розробки й закінчуючи післяпродажним сервісом;
• VAD (Value added Logistics) — концепція, яка розглядає логістичний процес як процес створення вигід, оскільки кожна логістична операція додає вартості продукції (товару/послузі);
• ERP (Enterprise Resource Planning) — система інтегрованого планування ресурсів, яка вміщує модулі прогнозування попиту, управління проектами, витратами, кадрами, фінансовою діяльністю, інвестиціями;
• CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) — система планування ресурсів, синхронізована зі споживачем. Ця система враховує виробничі й матеріальні ресурси підприємства, які витрачаються в маркетинговій, комерційній, післяпродажній роботі зі споживачем.
На сьогодні логістика має власну наукову базу. Однією з перших робіт, у якій питання методології й наукової бази логістики набули самостійного значення, є монографія В.І. Сергєєва. Згідно з цією працею для дослідження логістичних процесів застосовують більше 46 дисциплін (притаманних їм теорій, методів і видів аналізу), зокрема: математику (7 дисциплін); дослідження операцій (9 дисциплін з урахуванням того, що лінійне, нелінійне й динамічне програмування є окремими дисциплінами), технічну кібернетику (10 дисциплін); економічну кібернетику й економіку (20 дисциплін).
Одним із “молодих” напрямів дослідження операцій є теорія управління запасами. У першій третині XX ст. з'явилась низка статей про визначення оптимального обсягу замовлення: Ф. Харріса (1915), К. Стефаника-Алмейєра (1927), К. Андлера (1929) і Р. Уілсона (1934), з ім'ям якого зазвичай і пов'язується відповідна модель визначення оптимального розміру замовлення. Під керівництвом Е.А. Хруцького в Центральному економіко-математичному інституті Академії Наук СРСР у 1969 р. був проведений перший, а в 1972 р. — другий симпозіум з управління запасами. У 1982, 1984 і 1989 рр. Угорською академією наук були проведені Міжнародні симпозіуми з цієї проблематики за участю радянських учених. Частково з цієї причини рівень запасів в Угорщині за 1970—1982 рр. знизився. Було прийнято рішення розвивати систему планового розподілу засобів виробництва шляхом оптової торгівлі, за рахунок якої покривалося 60 % потреб. Свідченням серйозного ставлення до теорії запасів в Угорщині став вихід у 1990 р. довідника, що містив 336 моделей теорії запасів.
Структуризація й класифікація методів, що утворюють наукову базу логістики, продовжуються. Дослідники В.С. Лукінський, Ю.В. Малевич, І.А. Цвірінько зробили спробу закріпити ці методи за функціональними напрямами в логістиці. Так, В.С. Лукінський [9]наводить вичерпну структуризацію моделей і методів, які застосовуються в логістиці (рис. 1.4). Подібні спроби класифікувати моделі й методи логістичних систем можна знайти в інших працях[10]
Щодо уніфікації й стандартизації термінології з логістики, то за кордоном цим займаються три організації: Рада професіоналів у галузі управління ланцюгами постачань (The Council of Supply Chain Management Professionals), Рада з ланцюгів постачань (The Supply-Chain Council) та Європейська логістична асоціація (European Logistics Association, ELA). Це також The Association for Operations Management (APICS) — Асоціація операційного менеджменту, Institute for Supply Management — Інститут з управління ланцюгами постачань, Library Resource Guide for SCM.
В Україні за останні роки також було створено ряд асоціацій: Українська логістична асоціація (УЛА), Українська ліга логістики на складування, Асоціація холодної логістики України. Кожна з цих організацій опікується певними питаннями: від суто промоуційних заходів з метою підвищення зацікавленості логістикою до практичних досліджень у питаннях перевезення напівзамороженої продукції.
Нині створено рейтинги логістичної активності, зокрема рейтинг логістичної активності 155 держав від Світового банку (Logistics Performance Index — LPI) та локальні вітчизняні “рейтинги-програми” з метою виявлення кращих компаній — представників галузі. Втім до будь-якої інформації треба ставитись дуже обережно — вітчизняний ринок логістики структурується, виробляє власний термінологічний апарат і нормативно-правове регулювання діяльності всіх учасників ланцюгів постачань.
Рис. 1.4. Структуризація економіко-математичних методів, що застосовуються в логістиці
Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еволюція концепцій логістики“ на сторінці 4. Приємного читання.
