Зазначимо, що адміністративно-командна планова економіка, яка була основою у Радянському Союзі, не передбачала розвитку приватного сектору, широкої номенклатури виробів для задоволення попиту споживачів. Швидше йшлося “від протилежного” — є товар, і лише такого виду, а, відповідно, є і попит. Отже, питаннями маркетингу держава в принципі не опікувалася.
Як ілюстрацію згадаємо такий факт: при перекладі книги відомого американського науковця Уолтера Айзарда “Methods of Regional Analysis” у 1960 p. з неї було виключено тезу, що населення є перш за все споживачем промислової продукції, а не засобом її виробництва. У передмові до книги А.Е. Пробст пояснив, що “радянським читачам навряд чи буде цікавою ця інформація”.
До того ж процес мілітаризації, який захопив країни, відзначився безліччю військових баз, полігонів випробувань, заводів і наукових центрів по всьому Радянському Союзу. Сировина, комплектуючі, оснащення вироблялися в одній країні і транспортувалися в іншу.
Таким чином, радянська наукова школа мала дуже ґрунтовні напрацювання у питаннях транспортування, особливо змішаного (цього вимагала величезна територія наддержави, де сировина перетинала декілька кордонів декількома видами транспорту), питаннях виробництва (особливо в нормуванні та стандартизації операцій ).
Водночас західний світ, з капіталістичною моделлю розвитку, йшов шляхом розвитку приватних господарств і делегування функцій (аутсорсингу), а тому головними питаннями тогочасної логістики там був маркетинг, управління запасами, продаж, вивчення запитів споживачів, побудова прогнозів цих запитів.
Серед логістичних концепцій того часу широковживаними були:
• MRP I (Material Requirement Planning) — система планування потреби в матеріалах, що базується на виробничих графіках із даними про стан попиту й запасів;
• MRP II (Manufactory Resource Planning) — система виробничого планування ресурсів, яка поєднує виробничі, маркетингові, фінансові та логістичні операції;
• DDT (Demand-driven-Techniques) — логістика, орієнтована на попит, яка має кілька варіантів, найпоширенішими є: QR (Quick Response) — технологія швидкого реагування на запити споживачів шляхом оцінювання попиту в реальному часі, розвиток якої став можливим завдяки інформаційним технологіям (електронний документообіг, штрихове кодування), та CR (Continuous Replenichment) — технологія безперервного поповнення запасів.
Пізніше, у 1970-ті роки, були підписані договори між наддержавами щодо обмежень стратегічних озброєнь. Вже тоді це визначалося не лише політичними міркуваннями, а й суто економічними — гонка озброєнь потребувала величезних витрат. СРСР почав залежати від закупівель споживчих товарів і продовольства, для яких необхідні були валютні кредити, а західні країни після нафтової кризи відчували потребу в радянській нафті.
Перед світом у цілому постали питання не стільки вдосконалення окремих функцій та операцій, з ними пов'язаних, скільки їх взаємодія і взаємопроникність задля оптимізації витрат уздовж усього ланцюга постачання, виробництва, збуту продукції.
Отже, на 3-му етапі кожна економічна система (капіталістична, соціалістична/планова) розвивала цілком конкретні напрями логістики, що надало їй комплексності. Подібна комплексність дозволила інтегрувати наробки різних наукових класів: технічних, природничих і соціально-гуманітарних. А вимоги часу сприяли застосуванню напрацювань з логістики у відомій концепції SCM (Supply Chain Management) — управлінні ланцюгами постачань. Один з корифеїв логістики М. Кристофер зазначив, що SCM — це управління взаємовідносинами постачальників і клієнтів, спрямоване на досягнення більшої споживчої цінності за найменших видатків уздовж усього ланцюга постачань.
4-й етап. Після набуття Україною незалежності відкрились не лише кордони фізичного перетину для продукції, але й можливість у більш відкритий спосіб ділитись напрацюваннями у цій сфері. Абсолютно об'єктивно сприяє цьому також інформатизація суспільства.
Отже, коли вперше вітчизняні науковці почули слово “логістика”, то відбувся природний процес сприйняття та адаптування: були спроби простого калькування, внаслідок чого “логістика” набувала рис “маркетингу”, “управління виробництвом”, або спроби звести логістику лише до транспортування і складування.
Проте зараз логістика “червоною ниткою” поєднує учасників процесу постачання, виробництва, адаптації (комплектації) продукції, складування й реалізації продукції (навіть процес продажу). Важливо лише пам'ятати, що всі науковці, книги яких можуть потрапляти до рук, тяжіють до певних наукових шкіл, і це накладає відбиток на понятійний апарат та напрями вивчення, які вони вважають за основні в логістиці.
Західна школа логістики теж зазнала неабияких трансформаційних перетворень. Протягом кількох десятиріч, поки нова наукова дисципліна з управління промисловістю була визнана у Сполучених Штатах Америки, вона змінила три назви [8] — матеріально-технічне забезпечення (логістика), управління запасами і рух товару, які тільки на перший погляд здаються синонімами. На рис. 1.3 показані відмінності між цими термінами.
Рис. 1.3. Сфера матеріально-технічного забезпечення (логістики)
Починаючи з кінця 1980-х років, коли до функцій матеріально-технічного забезпечення було привернуто увагу всіх західних країн, поліпшення пов'язували переважно зі змінами в логістичних ланцюгах. Управління логістичними ланцюгами має перетворитися на синтез логістичних ланцюгів — процес інтеграції загальної системи постачання з метою максимізації задоволення вимог замовника при об'єднанні зусиль, спрямованих на зміни. Це цілісний безперервний процес покращання, який забезпечує задоволення вимог замовника від постачальника сировини до кінцевого споживача готової продукції.
Управління логістичними ланцюгами дало змогу організаціям ефективно скоротити витрати на розподіл. Синтез логістичних ланцюгів забезпечує подальше скорочення інвестицій у товарні запаси, що приводить до модернізації потоку товарів на ринок. Увагу тут зосереджено на швидкому (читай — миттєвому) задоволенні вимог підприємства-споживача.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еволюція концепцій логістики“ на сторінці 3. Приємного читання.
