Відтак саме в кінці XIX — на початку XX ст. були зроблені найбільші наукові відкриття, які привели до перегляду колишніх уявлень про навколишній світ. Провідну роль у науці відігравали країни Західної Європи, насамперед Англія, Німеччина і Франція.
В галузі техніки, нових технологій провідне місце займають машинобудування, електроенергетика, гірнича справа, хімічна промисловість, транспорт. Найбільшим кроком у підвищенні енергоозброєності промислового виробництва й транспорту стало отримання електроенергії у великих обсягах за допомогою динамо-машин, перші зразки яких з'явилися ще в 70-ті роки XIX ст. У металургії був відкритий новий спосіб виплавлення сталі —конверторний, а також спосіб отримання алюмінію й міді методом електролізу.
Зростання агресивності провідних держав, з одного боку, і технічних можливостей, з іншого, привели до швидкого розвитку і вдосконалення військової техніки. Справжнім переворотом у техніці стала поява нових класів моторів, сконструйованих німецькими винахідниками Н. Отто (1876) і Р. Дизелем (1897). Ці компактні, високоекономічні двигуни, що працювали на рідкому паливі, незабаром застосували в першому автомобілі Г. Даймлера і К. Бенца (1886, Німеччина), першому літаку братів Райт (1903, США) та першому дизельному локомотиві (тепловозі) (1912, Німеччина).
В індустріальному суспільстві наука стає пріоритетним напрямом розвитку, вона має бути практично корисною, аби змінити на краще життя й поведінку людей. Тому відкриття в одній галузі знань інтегруються в інші: у промислове і сільськогосподарське виробництво, оборонну і видобувну промисловість, сферу послуг і розваг, економічну сферу.
Отже, саме у цей період відбувались кардинальні зміни в організації виробництва, пов'язані з випуском не одиничної, а масової стандартизованої продукції і переходом до конвеєрного виробництва, що справило суттєвий вплив на розвиток майбутньої логістики. Сутність конвеєрного виробництва полягала в тому, що обробні механізми і робочі місця розташовувались по ходу технологічного процесу, а сам процес розділено на ряд простих операцій, що здійснювалися безперервно. Вперше конвеєр був застосований на заводах Т. Форда в США.
Власне, це вже був етап розвитку саме логістики — тієї, що зараз у підручниках з функціональної логістики розглядається під назвою “виробнича”. Таким чином, виробничі потреби держав і, відповідно, потреби у транспортуванні матеріалів і сировини зумовили цей етап розвитку. Це було початком розвитку новітніх на той час концепцій управління, які нині є класичними та відомі як Lean Production, Kanban та ін. Це дало поштовх до розвитку в майбутньому й розгалуженню концепцій за певними ознаками, коли з'являться: MRP- та MRP ІІ-системи — Планування виробничих ресурсів, ERP-системи — Системи для планування всіх ресурсів підприємства, MES-системи — Виробничі системи, WMS — Системи управління складом, CRM — Системи для управління відносинами з клієнтами, SCM — Системи для управління ланцюгом постачань.
Як бачимо, перший етап, з одного боку, характеризувався перманентними війнами, що підганяли наукові розробки, а з іншого — супроводжувався занепадом суспільного життя. А тому мова про аналіз запитів покупців, розробку методів задоволення попиту і тим більше прогнозування не мала сенсу. Основною концепцією управління на підприємствах був операційний менеджмент. Відповідно, теоретико-методологічна база логістики ґрунтується саме на менеджменті. Аналогічну думку розвиває також російський науковець А.Н. Стерлігова, дуже ґрунтовно пояснюючи процес трансформації[6].
Отже, цей етап, початок століття, вчені називають етапом фрагментації дій у логістиці. Важливою складовою того часу було управління матеріалами (material management), яке охоплювало сфери постачання, управління запасами і особливо виробничу діяльність.
2-й етап. У воєнні роки вся наука була зосереджена у військовій справі. Важливий внесок у перемогу зробили вчені: фізики створювали теоретичні та експериментальні умови для конструювання нових видів озброєння; математики розробили прийоми найбільш швидких обчислень для артилерії, авіації і бойових суден. У такий спосіб виникає дисципліна “дослідження операцій”, методи якої після закінчення війни застосовують у комерційній діяльності з метою реорганізації виробництва, повернення заводів до виробництва цивільної продукції. Вчені зуміли мобілізувати ресурси і розвиток продуктивних сил. Відбувався перехід тисяч заводів і фабрик цивільного сектору на випуск бойової техніки та іншої оборонної продукції. Так, на виготовлення танків були переключені заводи важкого машинобудування, тракторні, автомобільні та суднобудівні. На базі підприємств сільгоспмашинобудування була створена мінометна промисловість. Азотні й сірчанокислотні комбінати стали постачальниками сировини для випуску пороху.
Такий сплеск наукових розробок, відразу ж апробованих у реальному житті за короткий термін, створив ґрунтовну наукову базу сучасної логістики, яка складається з математики, дослідження операцій, технічної кібернетики, економічної кібернетики та економіки (табл. 1.2)[7].
Таблиця 1.2.
Дисципліни, що є науковою базою логістики у теперішній час
| Математика | Теорія ймовірностей, математична статистика, теорія випадкових процесів, математична теорія оптимізації, теорія матриць, функціональний аналіз, факторний аналіз тощо |
| Дослідження операцій | Лінійне й нелінійне програмування, теорія ігор, теорія статистичних рішень, теорія масового обслуговування, теорія управління запасами, моделювання, мережеве планування тощо |
| Технічна кібернетика | Теорія великих систем, теорія прогнозування, загальна теорія управління, теорія автономного регулювання, теорія графів, теорія інформації, теорія зв'язку, теорія розкладів, теорія оптимального управління тощо |
| Економічна кібернетика та економіка | Теорія оптимального планування, методи економічного прогнозування, маркетинг, менеджмент, стратегічне й оперативне планування, операційний менеджмент, ціноутворення, управління якістю, управління персоналом, фінанси, бухгалтерський облік, управління проектами, управління інвестиціями, соціальна психологія, економіка та організація транспорту, складське господарство, торгівля тощо |
Війна потребувала новітніх підходів до вирішення завдань різного ступеня складності.
Як приклад, розглянемо появу теорії оптимального виробничого планування Л.В. Канторовича. Та сама теорія, яка принесла її автору Нобелівську премію з економіки, зароджувалась як розробка на запит співробітників Центральної лабораторії Ленінградського фанерного тресту, які просили порекомендувати їм чисельний метод для розрахунку планів завантаження обладнання. Йшлося про комплексне виконання п'яти видів робіт на лущильних станках восьми типів різної продуктивності. На перший погляд, вихід продукції здавався випадковою величиною: яка група сировини на який станок була спрямована.
Водночас Канторович розробляє метод економічних рішень, відомий сьогодні як метод лінійного програмування. Проте вирішення поставленої задачі потребувало принципово нових ідей, які б дозволили проводити цілеспрямований перебір необхідних комбінацій. Стрижнем відкриття Канторовича був установлений ним об'єктивний зв'язок оптимального планування із завданням визначення відповідних вартісних показників. З огляду на це ним були сформульовані ознаки оптимальності, які й дозволили запропонувати різні схеми цілеспрямованого перебору планів і систем вартісних показників.
Цей приклад — одна з багатьох ілюстрацій того, наскільки тісний зв'язок між розвитком держав і науковим прогресом, а також який вплив і взаємопроникність мають головні на певний час завдання у різних сферах господарювання.
Зараз, наприклад, ґрунтуючись на доробку дисципліни “Дослідження операцій”, у логістиці сформовані та вирішуються такі широковідомі завдання: задача комівояжера, транспортна задача, задача про упакування у контейнери, складання розкладу, диспетчеризація (Open Shop Scheduling Problem, Flow Shop Scheduling Problem, Job Shop Scheduling Problem) і т. ін.
Отже, на другому етапі логістика головним чином вирішувала питання забезпечення ефективності певних функцій (виробництво, закупівля, збут тощо) шляхом удосконалення цілком конкретних операцій (нормування робочого часу, шляхи зменшення витрат пального тощо), ґрунтуючись на поважних наукових розробках.
3-й етап. Післявоєнні роки відомі нарощуванням виробництва і промисловості (приблизно з 1950-х по 1980-ті роки).
Знову ж таки, історично завершення Другої світової війни стало початком нової — “холодної війни” (середина 1940 — початок 1990-х років) — глобальної геополітичної конфронтації між Радянським Союзом і США. Це повністю розмежувало розвиток держав як в ідеологічному, так і економічному плані. На цьому етапі логістика набула комплексності завдяки характерним напрямам, які розвивали наукові школи наддержав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еволюція концепцій логістики“ на сторінці 2. Приємного читання.
