Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок

Логістика

гпод — кількість таких подам транспортних засобів на добу.

Приклад. Глибину фронту розвантаження визначають за довжиною вантажівки та її розташування щодо рампи відвантаження[11]. Глибина площі, необхідної для маневрування і маркування вантажного автомобіля перпендикулярно до рампи, повинна на 2 метри перевищувати подвійну довжину транспортного засобу (рис. 5.11). Приклад розрахунку габаритів площі розвантаження наведено в табл. 5.7.

Глибина площі, необхідної для маневрування і маркування вантажного автомобіля

Рис. 5.11. Глибина площі, необхідної для маневрування і маркування вантажного автомобіля

Таблиця 5.7.

Розрахунок габаритів площі відвантаження

АВСD
1Назва показникаФормулаЗначення
2Вантажооберт складу, т/рікДано100 000
3Кількість робочих днів на рік, дн./рікДано250
4Кількість змін на добу, змін/добуДано1
5Середня кількість автомобілів, що надходять під розвантаження за зміну, авт./змінуD2 : D3 : D6 : D7 • D860
6Вантажопідйомність автотранспорту, тДано10
7Коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіляДано0,8
8Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажівДано1,2
9Тривалість зміни, годДано8
10Відстань між автомобілями, мДано1,2
11Ширина кузова автомобіля, мДано2,4
12Довжина автомобіля загальна, мДано9
13Середній час розвантаження одного автомобіля, год/авт.Дано0,5
14Ви робітка одного посту розвантаження, авт./змінаD9:D1316
15Кількість постів розвантаженняD5:D143,75
16 Кількість постів розвантаження (округлене до більшого)ОКРВВЕРХ(D15;1)4
17Загальна довжина фронту розвантаження, мD11 • D15 + (D15 - 1) • D1012,3
18Загальна глибина фронту розвантаження, м2•D12 +220
19Площа для маневрування та паркування,кв.мD17• D18246

Приймання і відправлення вантажів зі складу можна виконувати на суміщеній ділянці, а можна роз'єднувати. Обидва варіанти мають переваги й недоліки.

Висота рампи також має значення. Вивантаження товарів може здійснюватися з рівня дороги або зі спеціальної рампи, піднятої на рівень кузова транспортного засобу. Більшість вітчизняних вантажних автомобілів має двері й борти в задній частині кузова. Розвантажувати такі автомобілі краще з рамп, тому що це дозволяє вводити до кузова вантажно-розвантажувальну техніку. Автомобілі, оснащені боковими щодо поздовжньої осі дверима, можна розвантажувати з рівня дороги.

Мінімальна ширина рампи, яку використовують для навантаження і розвантаження транспорту, має бути не менше радіуса повороту працюючого на ній навантажувача плюс ще приблизно 1 м. Слід мати на увазі, що швидкість обслуговування транспорту, тобто швидкість виїзду навантажувача з кузова транспортного засобу і наступного розвороту, зросте, якщо операторові надати запас простору. Більшість нових складів мають 6 м ширини розвантажувальних рамп. Місця для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт краще проектувати з надлишком площі, ніж з нестачею.

Висота рамп має бути узгоджена з висотою кузова транспорту, що обслуговується. У вантажного автомобільного транспорту висота кузова від рівня дороги коливається залежно від типу: від 550 до 1450 мм. Крім того, висота кузова залежить від завантаження автомобіля. Кузов повністю навантаженого автомобіля може бути на 30 см нижче незавантаженого. Платформи автомобілів-рефрижераторів зазвичай вищі, ніж в автомобілів, не обладнаних холодильною камерою. У зв'язку з цим рампи необхідно оснащувати пристроями для приймання автомобілів з різною навантажувальною висотою. Такими пристроями можуть бути стаціонарні або пересувні вантажопідйомні майданчики чи вантажні містки. Перевагу слід віддавати пристосуванням, які не потребують додаткової площі для їх зберігання поблизу місця розвантаження.

При проектуванні автомобільних рамп слід враховувати загальну тенденцію до зниження вантажної висоти автомобілів. Наприклад, якщо в кінці 1960-х років у Європі висота автомобільних рамп доходила до 1,4 м (56 дюймів), то до середини 1980-х оптимальне значення знизилося до 1,2 м. У Росії нині більше 80 % вантажного транспорту має навантажувальну висоту в інтервалі від 1100 до 1300 мм. Тут також простежується тенденція до зниження вантажної висоти.

Вибір оптимального варіанта системи складування здійснюється після техніко-економічного оцінювання кожного. Критеріями оцінювання можуть бути:

• ефективність використання складської площі та обсягу;

• загальні логістичні витрати на тонну товару, пов'язані з конкретним варіантом оснащення складу.

Показники ефективності використання складської площі та обсягу показують, наскільки ефективно використовується складський простір при установці конкретних видів устаткування, а економічний показник дає можливість оцінити витрати, пов'язані з їх придбанням та експлуатацією.

Коефіцієнт корисно використаної площі визначається за формулою

де Sкор — корисна площа складу, м2;

Sз с — загальна площа складу, м2.

Цей параметр залежно від типу складського приміщення, його планування, використовуваного устаткування та інших факторів може мати значення від 0,25 до 1,0. Чим більші ці числа, тим ефективніше використовуються складські площі.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок“ на сторінці 13. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ТА НАПРЯМ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ

  • Еволюція концепцій логістики

  • Розділ 2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

  • Логістичні операції й функції

  • Логістичні ланцюги та канали розподілу

  • Основні характеристики загальновизнаних логістичних стандартів і концепцій управління

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІЙ ЗАКУПІВЛІ ТА ЗБУТУ

  • Сутність закупівельної політики підприємства

  • Сутність збутової політики підприємства

  • Чинники впливу на формування ціни на товар у роздрібному каналі збуту

  • Побудова системи розподілу повноважень менеджерів згідно з функціональними обов'язками

  • Розділ 4. ЛОГІСТИКА ЗАПАСІВ

  • Методи систематизації та групування багатономенклатурних запасів: АВС, ХYZ

  • Методи прогнозування продажів товарів

  • Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами

  • Розділ 5. СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА

  • Трансформаційні центри: завдання, функції, класифікація

  • Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

  • Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок
  • Перелік основного обладнання й механізмів, що використовуються на складах

  • Розділ 6. ЛОГІСТИКА ТРАНСПОРТУВАННЯ

  • Значення тари та упаковки в логістиці вантажу

  • Питання вибору перевізника

  • Розділ 7. ЛОГІСТИКА СЕРВІСУ

  • Співпраця за принципом “Open-book”

  • Загальний кейс УВК

  • Сучасні інформаційні технології для забезпечення просування матеріальних потоків