де 0і — прогноз оберту за період у натуральних одиницях (шт., кг). Нехай значення річного оберту для товару А буде на рівні 440 000 кг/рік;
Т — планова оборотність запасів (днів оберту). Очікуємо на рівні 20 днів;
Д — кількість днів у періоді. Для прикладу Д = 250 робочих Днів;
Ч — кількість одиниць у транспортній упаковці (кг у ящику) =12;
а • Ь • с — відповідно, довжина, висота, ширина, м. Приймаємо 0,45 • 0,3 • 0,2.
Тоді
Тобто середній об'єм запасу, що буде перебувати на складі кожні 20 днів, становитиме приблизно 80 м3.
Після цього розмір вантажної площі, необхідний для зберігання 80 м3 товарного запасу, потрібно доповнити розрахунками на основі узагальнених значень навантаження на 1 м2 вантажної площі складу.
2. Розрахунок на основі узагальнених значень навантаження на 1 м2 вантажної площі.
Можна погодитися з російським дослідником цього питання А.М. Гаджинським[6], який наголошує, що визначення узагальнених значень навантаження для галузевих складів — функція, досі не реалізована, тобто немає певних єдиних стандартів. Це відбулося внаслідок переходу економіки від централізованого управління (тобто з одним власником у вигляді держави) до ринкового управління (коли власником є різні структури з різною стратегічною метою створення складів). Наприкінці 80-х років минулого сторіччя для вітчизняних складів оптової торгівлі значення узагальненого об'єму товарної маси, що зберігається на квадратних метрах вантажної площі, становило: при висоті складського приміщення 6 м — 2,63 м3; при висоті складського приміщення 3 м — 1,2 м3.
Отже, з урахуванням показника узагальненого навантаження на 1 м2 розрахунок значення вантажної площі буде мати такий вигляд:
де Кпз — коефіцієнт нерівномірності завантаження складу;
У - усереднене значення навантаження на 1 м2 вантажної площі складу, м3/м2.
Коефіцієнт нерівномірності завантаження складу (Кпз ) — це співвідношення вантажооберту найбільш напруженого місяця до середнього вантажооберту складу. Л.М. Гаджинський наводить такий формульний вираз:
де — максимальний місячний вантажооберт, що було зафіксовано за рік, т/міс.;
12 — кількість місяців у році.
Приділити увагу тут необхідно саме коректності величини вантажооберту. Ви можете не знати дані щодо тоннажності запасів товарів, що перебували на складі кожного місяця, але величину вартості залишків товарів (у закупівельних цінах або собівартості) можна отримати з корпоративної інформаційної системи управління.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок“ на сторінці 6. Приємного читання.
