V/ — ширина вантажу.
Коли не більше ніж 2£, то використовуємо формулу (5.32).
Розрахунок потреби в підйомно-транспортних машинах необхідно проводити виходячи з розрахунку середньодобової вантажопереробки, часу роботи машин на добу, їх продуктивності та середньої тривалості робочого циклу:
де П — потреба в підйомно-транспортних машинах (електронавантажувачах, електроштабелерах, автонавантажувачах тощо), шт.;
Т — час роботи машин на добу, год;
Qс — середньодобова вантажопереробка складу, т/добу (т/год);
де W — виробітка машин, т/год;
g — вантажопідйомність машин, т;
У — коефіцієнт використання вантажопідйомності машини; Ко — коефіцієнт використання часу роботи машини (для навантажувачів із крановою і безблочною стрілкою К = 0,75; для навантажувачів з вилами К = 0,85. Необхідно дивитись технічні умови, зазначені в експлуатаційній характеристиці);
t — тривалість циклу роботи машини, год (хв).
Довжину вантажно-розвантажувального фронту (L, м) визначають, виходячи з об'єму річного надходження та відправлення вантажів (м3) на склад і середньої вантажомісткості вагона чи автотранспортного засобу:
де Lі — довжина транспортного засобу (м);
N — кількість транспортних засобів, одночасно поданих на склад;
Lіп — відстань між двома транспортними ангобами, одномасно поданими на розвантаження.
При цьому Lіп для вагонів приймають на ріпні 1,0 1,5 м: для
автомобілів, розміщених до розвантажувального фронту торцем, — 1,0 м; для автомобілів, розташованих уздовж розвантажувального фронту, — 2,8 м.
де ят|> — кількість транспортних засобів, поданих протягом доби на розвантаження;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники оцінювання роботи складського комплексу та окремих його ділянок“ на сторінці 12. Приємного читання.
