• 5. Для іншої частини року тривалість циклу замовлення для такого товару буде мати інше значення: ЗО 000 : 5000 = 6 постачань у сезон низького попиту.
• 6. Тривалість циклу замовлення при цьому: 141 : 6 = 23,5 дня.
Зауважимо, що тривалість циклу замовлення має переглядатись наприкінці кожного звітного періоду.
У такий спосіб підприємство може скоригувати визначення оптимального обсягу замовлення. Однак складність полягає також у визначенні точки рівноваги між цільовим розміром замовлення і замовленням для конкретної продукції.
Під точкою замовлення (поширена також назва — точка перезамовлення) розуміють таку кількість одиниць продукції у залишку на певну дату, при досягненні якої підприємство має розмістити чергове замовлення на постачання, аби забезпечити безперервність власної роботи. Ця точка замовлення (Тз) визначається за формулою
де Дп — добовий попит;
Чз — час виконання замовлення на поповнення запасу, дні (у Д.Дж. Бауерсокса — середня тривалість функціонального циклу);
Зс — страховий запас.
Неузгодженість виявляється в тому, що підприємство не зможе замовляти деякі товари так часто, як того вимагатимуть їх точки замовлення, оскільки має дотримуватися встановленого розміру цільового замовлення. Відповідно, при розміщенні цільового замовлення необхідно буде вказати всі товари, відносні запаси яких можуть зменшитися нижче точки замовлення до того, як буде розміщене наступне чергове замовлення.
Як бачимо, створений достатній інструментарій для визначення рівноваги щодо питань управління запасами. Він не затеоретизований, але ґрунтується на поважних наукових розробках. І, як будь-який інструмент, має коректно застосовуватись. Не можна взяти до розрахунку одну формулу або один із методів і сказати, що вони не показують адекватних (правильних) результатів. Необхідно замислитись, наскільки правильну інформацію (вхідні дані) менеджер вкладає у формулу, модель тощо. Це можна відчути на прикладі розрахунку точки замовлення, яка, нагадаємо, складається з трьох складових: добового попиту, часу на виконання замовлення і страхового запасу. Від того, наскільки правильно буде визначена кожна складова, залежатиме розмір точки замовлення, яка, як ми мали змогу переконатись, буде впливати на роботу із запасами певної продукції й підприємства в цілому. Зупинимось на цьому детальніше.
Під часом виконання замовлення розуміють час, необхідний для поповнення запасу певної продукції з основних джерел постачання. Його розраховують окремо для кожної товарної позиції. При цьому важливо врахувати надходження продукції саме з основного джерела (а не від допоміжних постачальників).
Інакше це призведе до тих самих некоректних вхідних даних. Наприклад, товар надходить від двох постачальників. Один з них (основний постачальник) може виконати замовлення за 7 діб, інший (допоміжний постачальник) — за 28. Якщо враховувати обидва джерела надходження товару, то час виконання замовлення необхідно було б обирати на рівні 18 діб ((7 -1- 28): 2). Але це не правильно — поповнення відбудеться через 7 і через 28 діб.
Час виконання замовлення для різних постачальників можна розрахувати як середньозважену декількох періодів постачань з основних джерел (табл. 4.13).
У подальший розрахунок не включають дані за допоміжним постачальником. Немає необхідності також враховувати дані про постачання за січень, оскільки це було на початку року і ситуація могла суттєво змінитися. У подальший розрахунок усередненого часу виконання замовлення необхідно включити дані за травень і вересень, що є найближчими актуальними даними з основного джерела постачання.
Цей підхід базується на застосуванні вагових коефіцієнтів, які повинні актуалізувати певні періоди. Відповідно до цього підходу вага, яка надається найближчому до звітного періоду постачання, має бути у 2 рази більшою за попередню (табл. 4.14).
Таблиця 4.13.
Вихідні дані для визначення часу виконання замовлення
| 10765 | 02.10.2011 | 12.11.2011 | 41 | Допоміжний постачальник |
| 10545 | 04.09.2011 | 21.09.2011 | 17 | |
| 09984 | 08.05.2011 | 18.05.2011 | 10 | |
| 09421 | 02.01.2011 | 17.01.2011 | 15 |
Таблиця 4.14.
Розрахунок часу виконання замовлення із використанням вагових коефіцієнтів
| 10545 | 17 | 2 | 17•2 = 34 |
| 09984 | 10 | 1 | 10•1 = 10 |
| ∑=3 | 44 |
В результаті середнє значення часу виконання замовлення становитиме: 44:3 = 14,6 =15 діб.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічний розмір замовлення та основні показники управління запасами“ на сторінці 3. Приємного читання.
