Розділ 4. ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ

Ви є тут

Логістика

- коди товарної нумерації (штрихове кодування);

- електронний обмін даними (EDI, Electronic Data Interchange);

- глобальна мережа синхронізації даних (GDSN, Global Data Synchronization Network);

- електронний код продукції (EPC, Electronic Product Code).

Перші два напрямки існують давно, і сьогодні вони є основою оптимізації інформаційних потоків у ланцюгах постачань. У нашій країні успішно розвивається поки тільки перший напрямок — технології штрихового кодування.

Що стосується електронного обміну даними (EDI). Матеріальні і відповідні їм інформаційні потоки часто розірвані в часі, мають різну спрямованість. Інформаційні потоки можуть бути дуже складні і насичені в плані схем документообігу, кількості документів і реквізитів, що приводить до необхідності зменшення кількості, спрощення схем паперового документообігу, впровадження міжнародних стандартів електронної передачі і обробки інформації на основі стандарту OOH EDI (електронного обміну даними) і EDIFAKT. EDI є комп'ютерним інформаційним обміном між користувачами із застосуванням стандартного формату даних і обслуговуючий сучасні телекомунікаційні технології.

Використання EDI покращує достовірність, своєчасність і якість логістичної інформації. Для EDI істотними є комунікаційні і інформаційні стандарти. Інформаційні стандарти визначають структуру і вид документів, які повинні передаватися. Комунікаційні стандарти визначають технічні характеристики прийому, перетворення і швидкість передачі даних.

Основним глобальним стандартом EDI є UN/ EDIFAKT. Стандарт UN/ EDIFAKT базується на міжнародному стандарті синтаксичних правил (ISO 9735) і міжнародному стандарті Довідника елементів торгових даних (ISO 7372). Він є набором правив і принципів обміну діловими даними меду промисловими підприємствами, експортерами, оптовими дистриб'юторами, організаціями постачання, адміністрацією і урядом. Стандарт формує одноманітно побудовані повідомлення. На базі EDI і UN/ EDIFAKT будуються національні і глобальні телекомунікаційні мережі, наприклад глобальна мережа BIMCOM або мережа морської космічної організації INMARSAT.

Для того, щоб ефективно управляти динамічною логістичною системою, необхідно у будь-який момент часу мати інформацію про детальний асортимент і стан матеріальних потоків на будь-якій стадії логістичного процесу. Ця проблема вирішується за допомогою використання ЕОМ і устаткування, здатного прочитувати різноманітні штрих-коди.

Мережа GDSN базується на Інтернет-технологіях для взаємодії каталогів (або каталогів даних) та Глобального регістра GS1, що дозволяє компаніям всіх країн обмінюватись з торговими партнерами стандартизованими и синхронізованими даними за ланцюгами поставок.

Концепція GDSN виникла у зв'язку з тим, що на різних етапах взаємодії торгових партнерів завжди виникають проблеми через помилки в описі товарів. Ця концепція передбачає, що існують каталоги товарів (англ. Data Pools), в яких розміщується інформація про товари виробника, а опис товарів відповідає встановленому стандарту. Каталоги об'єднані у глобальну мережу, а роль змісту для мережі цих каталогів відіграє глобальний регістр (англ. Global Registry). Мережа GDSN складається з торгових партнерів (постачальники та роздрібних продавців), каталогів (дані про послуги зі збереження та обробки даних торгових партнерів) і Глобального регістра GS1 (глобальної директорії, що дозволяє у GDSN локалізувати місцезнаходження джерел даних и забезпечить синхронізацію даних між торговими партнерами).

Глобальна мережа синхронізації даних включає в себе Глобальний регістр GS1 и та сертифіковані каталоги товарів, а також Систему забезпечення якості даних та Глобальний класифікатор продукції (GS1 ОРС). Перераховані компоненти створюють середовище, яке ефективно забезпечить безпечну та постійну синхронізацію точних та достовірних даних про товари.

На рис. 4.3 відображено процес ОББК для синхронізації інформації про партії закупівель та товарні позиції:

Процес GDSN для синхронізації інформації про партії заку¬півель та товарні позиції

Рис. 4.3. Процес GDSN для синхронізації інформації про партії закупівель та товарні позиції

Етап 1. Постачальники направляють інформацію за товарними позиціями, що є у них організаціям, що надають послуги з ведення даних, наприклад, Transora, ITrade, Network, UCCNet або Global Exchange Services.

Етап 2. Пул даних реєструє надану інформацію про товарні позиції в глобальному регістрі GDSN з окремими ідентифікаційними й класифікаційними параметрами, що стосуються товарної позиції.

Етап 3. Роздрібні підприємства підписуються на товарні позиції, що їх цікавлять

Етап 4. Глобальний регістр GDSN повідомляє пул даних постачальника про проявлений інтерес роздрібного підприємства, і пул даних постачальника потім синхронізує пул даних роздрібного підприємства у кожному випадку внесення постачальником змін у товарну позицію, а пул даних роздрібного підприємства повідомляє роздрібне підприємство про необхідність внесення змін у локальні інформаційні системи.

Етап 5. Роздрібні підприємства та постачальники безпосередньо обмінюються замовленнями на купівлю, транспортною інформацією, рахунками та платіжними документами за кожною торговою операцією.

Компанії одержують доступ до системи GS1 після внесення членських внесків, сума яких залежить від розміру компанії. Відомості про продукцію можуть одержувати через спеціальний Інтернет-сервіс GEPIR.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логістика» автора Н.М.Тюріна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 4. ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ

  • Розділ 1. ЛОГІСТИКА — ІНСТРУМЕНТ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

  • Розділ 2. КОНЦЕПЦІЯ І МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ІНТЕГРОВАНОЇ ЛОГІСТИКИ

  • Розділ 3. ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ЕЛЕМЕНТИ

  • Розділ 4. ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ
  • Розділ 5. ЛОГІСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ

  • Розділ 6. ЛОГІСТИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

  • Частина II. ФУНКЦІОНАЛЬНО-БАЗОВИЙ ПОДІЛ ЛОГІСТИКИ

  • Розділ 7. ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА

  • 7.4. Організація постачання матеріальних ресурсів

  • 7.5 Управління запасами у мікровиробничих логістичних системах

  • 7.6. Ефективність застосування логістики при управлінні матеріальними потоками на виробництві

  • Розділ 8. ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ПОТОКАМИ У СФЕРІ ОБІГУ

  • Розділ 9. ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧІВ

  • Розділ 10. СКЛАД I ТРАНСПОРТ В ЛОГІСТИЦІ

  • 10.4. Сутність і роль транспортування в логістичних системах

  • 10.5. Логістична оцінка видів транспорту

  • 10.6. Способи перевезення вантажів

  • 10.7. Тарифікація перевезень і визначення витрат на перевезення

  • 10.8. Вибір перевізника

  • Розділ 11. ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ

  • Розділ 12. МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи