Розділ 1. ЛОГІСТИКА — ІНСТРУМЕНТ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Логістика четвертого покоління ставить завдання щодо формування інфраструктури господарства кожної країни та всього світу, що об'єднає промисловість, торгівлю, сільське господарство, інші галузі в єдину глобально узгоджену логістичну систему.

Отже, сучасний етап розвитку логістики визначають та впливають два основні чинники: глобалізація світової економіки і інтенсивний розвиток науково-технічного прогресу, що породжують нові потреби споживачів в логістичних послугах і потребують розвитку різноманітних форм їх задоволення. Тому, до сучасних тенденцій розвитку логістики можна віднести [40; 78; 131; 143]:

1. Розширення асортименту пропонованих логістичних послуг:

- відстрочення, що полягає в тому, що в розподільну систему передається майже готова продукція, при цьому її модифікація або врахування останніх вимог споживачів відкладаються до найостаннішого можливого моменту, що істотно знижує рівень запасів;

- перевалка, використання прямого відвантаження, які зводять до нуля запаси і відповідні витрати в розподільних центрах;

- масовий випуск продукції на замовлення, що об'єднує вигоди масового виробництва з гнучкістю продукції на замовлення;

- пряма доставка через електронні мережі передачі даних, через кур'єрські служби, служби експрес-доставки посилок;

- послуга управління запасами продавцем, яка полягає в тому, що постачальники управляють як власними запасами, так і запасами, що зберігаються в нижніх ланках ланцюга постачань, що знижує загальні витрати;

- синхронізоване переміщення матеріалів, при якому інформація про рух матеріального потоку доводиться до всіх учасників ланцюга постачань одночасно, що дозволяє оперативно координувати переміщення матеріальних ресурсів.

2. Аутсорсинг — передача деяких функцій підприємства стороннім організаціям. Ця тенденція виявилася ще у 1980-х роках спочатку в Західній Європі і Японії, пізніше в США, та зберігається і в даний час.

3. Удосконалення методів управління логістичними процесами. Розробляються нові і удосконаляться існуючі методи управління логістичними процесами, покликані вирішити відомі логістичні завдання: скоротити складські запаси, оперативно реагувати на зміни попиту, понизити собівартість продукції, оптимізувати транспортні потоки, скоординувати діяльність всіх елементів логістичного ланцюга та інші.

4. Використання логістики, включаючи транспорт, для захисту навколишнього середовища й створення перешкод для глобальних кліматичних змін, зокрема, введення заборони на використання деяких пакувальних матеріалів, додаткових вимог до екологічності транспортних засобів.

5. Скорочення числа постачальників та формування довгострокової співпраці з логістичними фірмами. У минулому фірми мали велику кількість постачальників, які конкурували один з одним, що допомагало укладати вигідні угоди. У сучасних умовах логістичні фірми все більш залучаються до управління всіма процесами в ланцюзі поставок, а фірми-клієнти все частіше ознайомлюють їх зі своєю довгостроковою метою, щоб спільно розробляти взаємоприйнятні рішення. Клієнти все більше цінують свій час та все більше довіряють професіоналам-логістикам, з якими співробітничають. Вони прагнуть обмежити їх число, але розвивати довгострокову співпрацю з тими, кого вони обрали в партнери.

Таким чином, в XXI столітті підвищується значення логістики як концепції, філософії управління та практики господарювання. Водночас у значній частині країн, серед яких і Україна, логістика все ще перебуває у фрагментарному стані, тобто на переважній більшості підприємств управлінський персонал використовує традиційно лише окремі логістичні рішення щодо планування матеріальних потреб, закупівель, планування виробництва, створення запасів, складування, транспортування, опрацювання замовлень, обслуговування клієнта. Значно рідше використовується логістичний підхід для управління матеріальними потоками з охопленням окремих фаз потоку (постачання, виробництво, збут). Інтегрована логістика всього підприємства та ланцюга поставок застосовується переважно підприємствами з іноземними інвестиціями.

1.3. Мета і завдання логістики

Зміст логістики полягає в реалізації логістичного управління інтегрованим ланцюгом поставок, тобто організації у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від виробника до споживача.

На думку західних дослідників, однією з основних характеристик нової економіки буде повністю орієнтоване на конкретного споживача виробництво "на замовлення". Здатність компанії виробляти товари або надавати послуги "на замовлення" стане ключем до успіху.

Проведені нами дослідження дають можливість визначити мету логістики, яка полягає у раціональному координуванні фізичного розподілу та ефективному управлінні матеріальними потоками та потоками, що їх супроводжують, задля економії витрат, підвищення рівня обслуговування та досягнення цілей стратегії підприємства та отримання конкурентних переваг.

Мету і завдання логістики в організації не можна розглядати окремо від стратегічних цілей її бізнесу. Тому метою логістики на підприємстві є оптимізація його ресурсів та підвищення конкурентоспроможності за рахунок раціонального управління логістичними потоками.

Виходячи з цього, призначення (кінцева мета) логістики — забезпечити отримання продуктів та послуг там, де вони необхідні, тоді, коли вони потрібні. Кінцеву мету логістики часто представляють у вигляді "правил логістики" ("логістичного міксу"). В літературі можна зустріти від п'яти до восьми правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення "семи правил логістики" чи комплексу логістики "7R" (правила "семи R") (від англ. right — відповідний, правильний) [168]: