Розділ 10. СКЛАД I ТРАНСПОРТ В ЛОГІСТИЦІ

Перераховані вище класифікації не відображають усіх конструктивних і логістичних особливостей складських приміщень. Тому, з метою опису характеристик самого складського приміщення, а також складського господарства, відомою британською логістичною компанією "Knight Frank"[200] була розроблена система класифікації, що найбільш повно відображає характеристики складського приміщення, як логістичної й маркетингової одиниці. Дана класифікація ділить усі складські приміщення незалежно від їхнього призначення на шість категорій: "A+", "A", "B+", "B", "С" та "D". При визначенні категорії складського приміщення враховуються наступні параметри: географічне розташування складу, наявність та стан під'їзних доріг до складського комплексу, віддаленість складського приміщення від автомагістралей, наявність залізничної гілки, площа складського приміщення, поверховість будівлі складу, висота стелі, наявність технічних засобів охорони та багато інші параметри (див. Додаток В). Основний критерій цієї класифікації — наявність у складського приміщення умов, необхідних для зберігання конкретного класу продукції. Тому в позначенні категорії склада спочатку зазначається його головна особливість, наприклад холодильний термінал або склад з контролем рівня вологості. Розподіл на шість класів дозволяє більш точно визначити рівень оснащеності та ефективності будівлі. В цілому, до складів пред'являються більш жорсткі вимоги, ніж до аналогічного класу за класифікацією компанії "РМС", наприклад, більшість складів, що в класифікації компанії "РМС" мають клас "А", по системі "Knight Frank" отримають класи "В+" або "В". Наразі, дана класифікація все частіше використовується українськими фахівцями ринку складської нерухомості.

Склад в рамках логістичних технологій розглядається не тільки як місце зберігання, але і як могутній чинник організації та регулювання матеріальних потоків. Наприклад, останнім часом з'являються організаційні утворення (розподільчі центри, логістичні центри, термінали, склади-магазини, інтернет-магазини), діяльність яких заснована на доставці товарів зі складу до кінцевого споживача. Така форма організації поставки товарів кінцевому споживачу надає можливість торгівельним компаніям здійснювати реалізацію за зразками та більш раціонально використовувати торгівельні площі.

Варто зауважити, що в побуті поняття "склад", "розподільний центр", "логістичний центр", "термінал", часто вживаються як взаємо-замінники, хоча це — не зовсім так. Про розподільні центри та їх відмінність від логістичних центрів див. в п.10.3. Термінал — складське господарство, розташоване в кінцевому або проміжному пункті транспортної мережі, яке організовує мультимодальні перевезення вантажів за участю повітряного, автомобільного, морського транспорту. Поняття "склад" є більш загальним з усіх перерахованих.

Таким чином, роль складів постійно зростає і вони починають здійснювати додаткові функції відповідно потреб та профілю діяльності компанії.

Головна стратегічна проблема в логістиці складування — формування складської мережі.

Складська мережа підприємства являє собою комплекс об'єктів складського призначення, розміщених на певній території.

Складська мережа є одним з елементів логістичної системи, яка забезпечує баланс інтересів усіх учасників ринку та створює сучасну систему товароруху, орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів.

Сьогодні Україні необхідно створити розгалужену та територіально збалансовану складську мережу, оскільки на даний час існує значна територіальна нерівномірність її розвитку. Більше половини складів розташовані у 4 регіонах — це м. Київ, Донецька, Дніпропетровська та Харківська області.

Розміщення і формування складської мережі є оптимізаційним, оскільки, з одного боку, будівництво нових або купівля діючих складів і їх експлуатація пов'язані із значними капіталовкладеннями, а з іншого — необхідно забезпечити (разом з підвищенням рівня обслуговування споживачів) скорочення витрат обігу від наближення до клієнта.

Складська мережа, що функціонує в навколишньому середовищі з урахуванням мінімальних втрат від упущених продажів, повинна максимально охопити ринок продажів.

Стратегія формування складської мережі вимагає виконання таких завдань:

- вибір стратегії складування запасів пов'язаний з вибором форми власності складів;

- визначення кількості складів, що забезпечують обслуговування усього регіону за безперервного постачання клієнтів;

- розміщення складської мережі як регіону, так і конкретного місця розміщення кожного складу;

- вибір форм постачання складів у складській мережі (централізоване або децентралізоване).

Сьогодні на ринку логістичних послуг, а саме складування, 70% займають перепрофільовані склади і лише близько 10% — високопрофесійні центри логістики та нові сучасні складські комплекси, які відповідають сучасним вимогам. У сучасних умовах перевага віддається складським комплексам, для яких крім наявності під'їзних шляхів, інфраструктури та опалення є можливість надання митних послуг, ведення обліку, кваліфікований персонал, здійснення клімат-контролю на складах тощо.

Актуальним для розвитку складської мережі є використання під час управління складом сучасних інформаційних технологій. Проте, впровадження цих технологій є прийнятним і економічно вигідним тільки для потужних логістичних компаній.

Нині спостерігається активізація логістичних компаній, які планують створити мережу складів по всій Україні. Це пов'язано з тим, що дедалі більше вітчизняних компаній віддають на аутсорсинг весь комплекс логістичних послуг, заощаджуючи на оренді та утриманні складу власним коштом. [206].

Логістична нерухомість є одним з найбільш перспективних секторів вітчизняної нерухомості, що зумовлено [54]: вигідним географічним розташуванням; наявністю дефіциту якісних площ на ринку складської нерухомості, а також складів, які б задовольнили специфічні вимоги клієнтів; планами з виходу іноземних складських операторів на український ринок; невеликим порівняно із Заходом терміном окупності складських об'єктів (до семи років) (у Європі термін окупності такого формату об'єктів становить 20-25 років); порівняно низькими витратами на будівництво складської нерухомості; високою рентабельністю послуг складування — до 18-20 % за рік. Основними параметрами, що визначають привабливість промислово-складського комплексу, сьогодні є місце розташування, наявність митного терміналу, присутність залізничної та автомобільної рампи, пропозиція сучасної комп'ютерної системи обліку руху складських запасів

Сьогодні на ринку складської нерухомості України працює не більше ніж 20 професійних компаній. Серед них логістичні компанії і трейдери, великі міжнародні, а також вітчизняні логістичні компанії, прерогативою яких є будівництво власних складів або їх оренда у девелоперів на тривалий термін (наприклад Kuehne & Nagel, Raben, Schenker Ukraine, Maersk Logistics Україна, FM Logistic, Revival Express; кілька українських компаній, серед яких "УВК — Українські Вантажні Кур'єри", "Ост-Вест Експрес" тощо) [201].