Розділ «3. Фактори впливу на розміщення об'єктів логістичної інфраструктури»

1) інституціональний фактор, який відображає відношення влади до ведення тієї чи іншої логістичної діяльності на території країни. Влада може створити таку політичну та економічну підтримку тій чи іншій логістичній компанії, яка дозволить останній вести продуктивну і ефективну діяльність. Підтримка влади надає своєрідні преференції компаніям у створенні сприятливого інвестиційного і податкового клімату, що звісно є великою підтримкою для діяльності останніх;

2) обмінні валютні курси, що діють у тій чи іншій країні. Цей фактор за умови коливання валютних курсів викликає певний ризик понести додаткові витрати на ведення бізнесу;

3) відношення населення до ведення тієї чи іншої діяльності у певному географічному районі. Якщо логістична діяльність буде пов'язана, наприклад з перевезеннями, складуванням і збереженням шкідливих речовин;

4) культура (мова, звичаї, закони і ін.). Цей чинник враховує подібність культури соціуму тієї географічної зони, в якій планується розміщення ОЛІ. Чим культура подібніша, тим менше витрат несе організація на логістичну діяльність в цій географічній точці;

5) топологія замовників сильно впливає на витрати, що несе організація при виконанні логістичної діяльності. Чим ближче знаходиться до ОЛІ замовник, тим швидше і дешевше продукція до них доставляється;

6) топологія постачальників — цей чинник має схожість з попереднім чинником. Чим постачальник продукції знаходиться ближче до ОЛІ, тим логістичний процес доставки матеріально-технічних цінностей буде дешевшим;

7) можливість адаптації логістичних активностей до місцевих умов;

8) прямі витрати, що включають в себе витрати на виконання логістичних операцій і процесів, можуть змінюватися в достатньо широких межах. Таким чином, для логістичної компанії слід обирати ту точку розміщення ОЛІ, де прямі витрати будуть порівняно низькі, а ефективність роботи — більш висока;

9) непрямі витрати при здійснені логістичної діяльності можуть бути різними і пов'язаними з різними аспектами як законодавчої влади, так і зовнішньоекономічної діяльності. їх величина також пов'язана з географічними особливостями регіону чи країни в цілому. Тому при виборі місця положення необхідно враховувати такі обставини, приміром, як місцеві податки, пенсійні і соціальні витрати на страхування і т. ін., які залежать від чисельності населення в регіоні і його демографічних особливостей. Все це і дещо інше прямо впливає на формування непрямих витрат, які разом з прямими витратами формують загальні витрати, що враховуються при загальній оцінці ефективності логістичної діяльності компанії в межах конкретно визначеного регіону.

10) контроль над виконанням логістичних активностей. Введення і реалізація контролю дозволяє з меншими витратами адаптувати логістичні процеси до особливостей того регіону, в якому ведеться або планується ведення логістичної діяльності з використанням того чи іншого об'єкту логістичної інфраструктури. Чим подібніша буде технологія до вже використовуваних у межах регіону існуючих технологій, тим менше витрат компанія здійснить для навчання "місцевого" персоналу і т. ін.

3.2. Фактори другого рівня

При постановці завдання пошуку місця розміщення інфра-структурного об'єкту використовується спершу модель топологічної оптимізації. її вхідні параметри розглядаються як "умовно незалежні" від чисельності вихідних параметрів, приміром, кількості продукції, що випускається, виду "надаваних" послуг тощо. Коректність прийнятих допущень випливає з 'їхнього тимчасового характеру, тому що в процесі ітераційної реалізації всієї маси моделей припущення замінюються обумовлено-явними обмеженнями.

У процесі топологічної оптимізації вирішуються питання, що пов'язані безпосередньо з наступними чинниками-обмеженнями:

а) тополого-ресурсними;

б) організаційно-управлінськими;

в) фінансовими.

3.2.1. Тополого-ресурсні чинники-обмеження

3.2.2. Організаційно-управлінські чинники-обмеження

Рівень просторової капіталізації має відповідати інформативним, інфраструктурним кваліфікаційним можливостям того чи іншого об'єкту логістичної інфраструктури.

Це означає, що логістична система за своїм розміщенням не повинна перевищувати кількість істотних чинників, що перевищують ці можливості (наприклад, рівень кваліфікації керівника виражається через кількість чинників, які він здатний одночасно оцінювати, контролювати й інтегрувати). Занадто велика розкиданість по території об'єктів логістичної інфраструктури породжує, як мінімум, ще один додатковий істотний чинник, що може виявитися критичним.