Визначення логічних термінів.

Логіка

Запереченням називається логічна операція, за допомогою якої з певного істинного висловлювання отримують нове висловлювання, яке буде хибним, і навпаки.

Заперечне висловлювання складається із вихідного висловлювання і знака заперечення ( 1), який ставлять перед ним: 1 А. (Часто вживають і інші символи для позначення заперечення: ( - ) або ( ~ ). Відповідно: А або ~А. Запереченням висловлювання А є складне висловлювання 1 А. У природній мові аналогами заперечення є слова "не", "невірно, що", "не має місця, що".

У логіці висловлювань процедури визначення кожної логічної операції задаються так званими таблицями істинності.

Щоб побудувати таблицю істинності ми повинні прийняти такі умови:

• 1) просте висловлювання може бути або істинним, або хибним, але не можуть бути одночасно і істинним , і хибним;

• 2) кількість рядків таблиці істинності для певного складного висловлювання відповідає формулі: 2n (де 2 - кількість логічних значень для простого висловлювання (істина та хиба), а n - кількість простих висловлювань, що входять до складу складного висловлювання). Логічне значення "істина" позначається буквою "і" (перша буква в слові "істина"), а логічне значення "хиба" - буквою "х" (перша буква в слові "хиба").

Наприклад, якщо до складу складного висловлювання входить два простих висловлювання, то відповідно до формули 2n замість п підставляємо 2 і отримуємо формулу 22 = 4. Тобто, таблиця істинності для цього складного висловлювання буде складатися із чотирьох рядків. Якщо таблиця будується для простого висловлювання, то вона складатиметься із двох рядків відповідно до формули 21 = 2.

Побудуємо таблицю істинності для заперечення.

Слово "кон'юнкція" походить від conjnctio - зв'язок, сполучник.

У природній мові аналогами кон'юнкції є вирази "А разом з В", "А і В", "як А так і В", "А в той час як В", "В, хоча і А", "В, незважаючи на А", "не тільки А, а й В" і деякі інші.

У логіці кон'юнкцію позначають символами: "л".

Наведеному визначенню кон'юнкції відповідає така таблиця істинності:

Відповідно до наведеної таблиці складне висловлювання "Ми знаходилися в аудиторії, і на вулиці йшов дощ" буде істинним лише тоді, коли істинними будуть обидва прості висловлювання "Ми знаходилися в аудиторії" і "На вулиці йшов дощ". В усіх інших випадках воно хибне.

Відомим фактом є багатозначність слів природної мови. І це стосується не тільки слів-іменників, а й сполучників, серед яких є і слово "або". Логіка створює спеціальні засоби, за допомогою яких аналізується подібна багатозначність і які дають можливість запобігти цій багатозначності.

Складне висловлювання, утворене за допомогою сполучника "або", відображає існування різних можливостей.

Наприклад, висловлювання "Він досяг гарних результатів у навчанні або завдяки старанності, або завдяки здібностям" відображає наявність різних можливостей отримання гарних результатів у навчанні. Це висловлювання буде істинним, якщо одна з двох можливостей реалізується. Істинним воно буде і тоді, коли реалізуються обидві можливості.

Таке висловлювання називають диз'юнктивним. Слово "диз'юнкція" походить від латинського disjnctio - роз'єднування, подія, розрізнення.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Конверський А.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Визначення логічних термінів.“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова до третього видання

  • ВСТУП

  • Формальні та змістовні правила міркування

  • Абстрактне мислення і його характерні особливості

  • Поняття про форму мислення

  • Основні формально-логічні закони

  • Закон протиріччя

  • Закон виключеного третього.

  • Закон достатньої підстави.

  • Розділ II. Mислення і мова

  • Поняття знака. Види знаків

  • Рівні семіотичного аналізу мови

  • Розділ ІІІ. Формалізація як метод логіки

  • Порівняльна характеристика природної і формалізованої мов

  • Структура формалізованої мови

  • Розділ IV. Семантичний аналіз виразів природної мови

  • Характеристика дескриптивних термінів

  • Визначення логічних термінів.
  • Розділ V. Елементи теорії імен

  • Принципи відношення іменування.

  • Розділ VI. Функціональний аналіз у логіці

  • Види функцій

  • Розділ VII. Історичний характер логіки як науки

  • Попередники логіки Арістотеля у Стародавній Греції

  • Логічне вчення Арістотеля

  • Особливості логіки стоїків

  • Новаторські ідеї логіки Ф. Бекона

  • Сучасна формальна логіка - другий етап у розвитку логіки як науки

  • Розділ VIII. Поняття

  • Характеристика предмета думки, відображуваного в понятті

  • Мовні засоби виразу поняття

  • Обсяг поняття. Елементи теорії множин

  • Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття

  • Зміст поняття та склад злочину.

  • Логічні відношення між поняттями.

  • Логічні операції над поняттями

  • Види дефініцій.

  • Розділ IX. Судження

  • Види суджень. Атрибутивні судження

  • Логічні відношення між атрибутивними судженнями

  • Тлумачення атрибутивних суджень мовою логіки предикатів

  • Судження з відношеннями

  • Модальні судження

  • Види складних суджень.

  • Виклад складних суджень мовою логіки висловлювань

  • Розділ Х. Умовивід

  • Типологія правил висновку.

  • Обґрунтування правил висновку.

  • Умовиводи логіки висловлювань в традиційній логіці.

  • Висновки із категоричних суджень

  • Простий категоричний силогізм.

  • Перевірка коректності силогізму.

  • Недедуктивні умовиводи

  • Розділ XI. Аргументація

  • Види доведення

  • Спростування

  • Спростування аргументів.

  • Правила доведення і спростування

  • ЛІТЕРАТУРА