Розділ VIII. Поняття

а) занадто широке визначення;

б) занадто вузьке визначення.

Суть логічної помилки "занадто широке визначення" полягає в тому, що в процесі визначення через найближчий рід та видову відмінність береться не специфічна видова ознака виду, що визначається, а ознака, яка властива й іншим видам даного роду. Внаслідок цієї помилки обсяг визначаючого поняття є більшим від обсягу визначуваного поняття.

Визначеннями, які містять дану помилку, будуть наступні: "Шахрайство - заволодіння чужим майном"; "Історія - наука про людське суспільство"; "Монархія - форма правління державою" і т.д.

Наступною помилкою при порушенні цього правила є "занадто вузьке визначення". Суть цієї помилки полягає в тому, що в процесі визначення обирається не видова ознака, а ознака, яка належить підвидові або індивідові. Це приводить до того, що обсяг визначаючого поняття є вужчим від обсягу визначуваного поняття.

Прикладами визначень, які будуть "занадто вузькими" є: "Адвокат - це особа, яка виступає в суді захисником у цивільних справах"; "Шахрайство - це заволодіння сусідським майном шляхом обману"; "Історія - це наука про виникнення, існування, розвиток античного суспільства" і т.д.

2. Визначення не повинно утримувати в собі кола.

Дане правило вимагає, щоб поняття не визначалося саме через себе.

При порушенні цього правила виникає логічна помилка "хибне коло". Ця помилка має два різновиди:

а) "коло у визначенні" і

б) "тавтологія".

Суть помилки "коло у визначенні" полягає в тому, що в процесі визначення на роль визначаючого поняття беруть поняття, яке визначається за допомогою першого.

Прикладами визначень, які утримують помилку "коло у визначенні" є наступні: "Кримінальне право регулює відносини, які передбачені кримінальним кодексом"; "Логіка - наука про правильне мислення"; "Історія - це наука про історичні явища"; "Монархія - це правління державою монархом" і т.д.

Другим різновидом помилки "коло у визначенні" є помилка "тавтологія" (або "тавтологічне визначення").

Тавтологія теж утворює коло у визначенні, але в більш вираженій формі. Це відбувається завдяки тому, що визначаюче поняття більш виражене, більш буквально повторює визначуване поняття.

Наприклад, "Кримінальне право - це наука про кримінальне право"; "Логіка - це наука про логічне мислення"; "Історія - це наука про історію"; "Монархія - це монархічна держава" і т.д.

Логічну помилку "тавтологія у визначенні" не слід змішувати з такими виразами: "історія є історія", "держава є держава", "закон є закон", "факт є факт" і т.д.

Перераховані вирази не є визначеннями. Наприклад, вираз "факт є факт" не є дефініцією, в ньому лише стверджується, що факт є фактом і тому до нього слід підходити як до факту, сприймати його з урахуванням усіх його суттєвих ознак, усіх проявів і модифікацій, і поза цим поняття факт мислити не можна.

3. Визначення за можливості не повинно бути заперечувальним. Це правило передбачає основне завдання дефініції - розкрити, які

суттєві ознаки входять до змісту визначуваного поняття. Іншими словами, в ході визначення відбувається констатація суттєвих ознак, що складають зміст визначуваного поняття.