Розділ 9 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ

2. Альтернативи, що містяться в дилемі, мають вичерпувати всі можливі рішення. Якщо, наприклад, із основи, взятої з умовного засновку, випливає не два, а три наслідки, а в більшому засновку названо лише два, то висновок буде хибним.

Дилема як логічна форма висновку має такі особливості: 1. Вона містить всього два альтернативні (виключаючі одне одного) рішення, тому вибирати можна тільки між ними. Ніякого середнього, проміжного, третього рішення дилема не припускає. Цим дилема вносить ясність до поставленого питання чи проблеми, допомагає у виборі рішення, звільняє суперечку чи дискусію від усього другорядного, несуттєвого і виділяє в них ті два крайні, протилежні рішення, до котрих зводиться сутність цього питання чи проблеми.

2. Дилема настійно вимагає вибору рішення. Поставлений перед дилемою не може утриматися від вибору, він змушений визнати або одне, або друге, оскільки немає і не може бути іншого рішення, окрім указаних дилемою. Тому дилема використовується завжди, коли необхідно поставити протилежну сторону перед невідворотністю вибору одного з можливих рішень із того чи іншого питання.

Дилема широко застосовується в науці, в політиці, у щоденному житті як засіб виявлення і доведення логічної неспроможності положень, не сумісних із положеннями, уже встановленими чи визнаними обома сторонами.

До дилеми вдаються, коли необхідно показати непевність позиції протилежної сторони, котра і не визнає одного і не спростовує другого, що суперечить першому, тоді як необхідно настоювати на чомусь одному. Дилема використовується для розкриття суперечностей у міркуванні супротивника, вона вносить ясність у постановку питання, виділяє головне в спорі і, таким чином, сприяє правильному розв'язанню поставленого питання. Саме тому дилема досить часто використовується в різноманітних дискусіях, полеміці і особливо в судових промовах.

9.7. Скорочені силогізми

Силогізми складаються із трьох частин: двох засновків і висновку. Але в практиці мислення ми рідко висловлюємо їх у повному вигляді. Звичайно користуються скороченими силогізмами, такими, в котрих висловлюється не три частини, а тільки якихось дві. Наприклад, замість того, щоб сказати:

ми говоримо: "Петренко не має виборчого права, тому що він неповнолітній". Тут ми висловили висновок і менший засновок; більший засновок виявився пропущеним.

Силогізм, у котрому пропущений один із засновків чи висновків, називається скороченим силогізмом, або ентимемою.

"Ентимема" — слово грецьке, у перекладі на українську мову означає "в умі", "у думках". Ця назва показує, що та чи інша частина силогізму не висловлюється, але мається на увазі.

За способом утворення розрізняють три види ентимем. 1) ентимема з випущеним більшим засновком. Наприклад: "Колективне господарство — юридична особа, отже, має спеціальну правоздатність"; 2) ентимема з випущеним меншим засновком, наприклад: "Будь-яка купівля-продаж призводить до здобуття права власності на куплену річ, отже, слід визнати, що Петренко здобув право власності на цей будинок*1; 3) ентимема з випущеним висновком. Наприклад: "Майно, нажите подружжям протягом шлюбу, вважається спільним їхнім майном, а автомобіль "Волга" нажитий Шишовим протягом шлюбу".

Усі наведені приклади є ентимемами, здобуті від категоричного силогізму. Але у вигляді ентимем можна висловлювати також умовний та розподільний силогізми. У судовій практиці найчастіше користуються скороченими формами умовно-категоричного силогізму. Наприклад: "Відсутність у місцевої міліції заяв про зникнення громадян свідчила про те, що вбитий не є місцевим жителем". У цій ептимемі випущений більший засновок. Якщо його вставити, то умовивід матиме таку форму:

Досить часто в скороченій формі висловлюється також суто умовний силогізм. Випущеним у таких ентимемах є, звичайно, висновок. Наприклад:

"Якщо робочий день Григоренка закінчується пізніше, ніж у Петренка, то Григоренко повертається додому пізніше, ніж Петренко. Ллє якщо Григоренко повертається додому пізніше, ніж Петренко, то він не міг бачити, як Петренко повертається додому з пакунком".

У розподільно-категоричному силогізмі трапляється два види ентимем: 1) ентимема з випущеним більшим засновком. Наприклад: "Під час розслідування причин загоряння було встановлено, що ні електропроводка, ні електроприлади не могли стати причиною загоряння. У зв'язку з цим склалася версія, що пожежа виникла унаслідок зумисного підпалу"; 2) ентимема з випущеним висновком. Наприклад: "Петренко міг перебувати 5 травня або в Києві, або в Харкові. Ллє встановлено, що 5 травня в Харкові його не було". Менший засновок у розподільно-категоричному силогізмі не висловлювати не можна.

Дилема у практиці мислення трапляється звичайно в скороченому вигляді, у повній формі дилема — явище рідкісне.

Розрізнюють два види дилем-ентимем:

1. Дилеми-ентимеми, побудовані за такою формою:

Або А є В, тоді А є N. Або А є С, тоді А є М.

Прикладом цього виду дилеми-ентимеми є такий умовивід: "Одне з двох: або слова, що розкриваються в останньому слові, обставини не нові або несуттєві, і тоді відновлення судового слідства взагалі зайве, або ці обставини нові і суттєві для справи, тоді суд не може, не порушуючи принципу повноти і всебічності дослідження справи, не відновлювати судового слідства".