Розділ 9 ДЕДУКТИВНІ УМОВИВОДИ

Заперечно-ствердний модус є формою висування і доказування судових версій.

У логічному відношенні висунуті у справі версії є розподільні судження типу "Це S є або Р1, або Р2, або Р3

Приклад, Убивство Т. могло бути вчинене або В. із помсти за те, що Т. приділяла увагу іншій молодій людині, або шофером, котрий збирався одружитися з Т. і з яким вона посварилася, або молодою людиною, з котрою Т. була вночі з 11 на 12 серпня.

Щоб довести істинність якоїсь однієї версії, наприклад "Це S є Р не досить зібрати факти, що вказують на тс, що "Це S є Р,", необхідно також довести хибність усіх останніх версій, довести, що "Це S не є ні Р2, ні Р3". Версія обвинувачування визнається доведеною лише у тім випадку, якщо спростовані всі останні версії у справі. Цс означає, що доказування правильності версії у кримінальній справі може проходити тільки за заперечно-ствердним модусом.

Ствердно-заперечний модус для доказування правильності судових версій застосовувати не можна.

У судовій експертизі, навпаки, висновки можуть проходити за ствердно-заперечним модусом і не можна користуватися заперечно-ствердним силогізмом. Так, при визначенні того, ким виконаний підпис: А., чи В., чи С, експерт не може дати висновку про те, що підпис у відомості виконаний А., на тій лише підставі, що він не виконаний ні В., ні С.

9.6. Умовно-розподільний силогізм

Умовно роз подільним силогізмом або лематичним силогізмом називається силогізм, у котрому більший засновок є судженням умовним, а менший — розподільним.

За кількістю наслідків, що встановлюються в більшому засновку умовно-розподільного силогізму, існують дилеми, трилеми, полілеми. У практиці мислення найчастіше користуються дилемами.

"Дилема" — грецьке слово, воно означає "подвійну пропозицію". Зміст дилеми полягає в необхідності вибору одного з двох можливих рішень (у трилемі — одного з трьох рішень). Виключаючі одна одну можливості або рішення називаються альтернативами.

Дилема — цс умовно-розподільний силогізм із двома альтернативами. Розрізнюють два види дилеми: конструктивну та деструктивну,

У конструктивній дилемі більший засновок установлює у вигляді альтернатив дві основи і два наслідки, що з них випливають. У меншому засновку йдеться про можливості тільки однієї з двох цих основ. У висновку стверджується думка про можливість лише одного з двох даних наслідків. Конструктивна дилема має таку формулу:

Приклад конструктивної дилеми:

Якщо філософ визнає первинність матерії і вторинність

свідомості, то він — матеріаліст. Якщо філософ визнає за первинне свідомість, дух, а природу розглядає як продовження духу, свідомості, то вій — ідеаліст.

За спрямуванням руху думки конструктивна дилема схожа із ствердним модусом умовно-категоричного силогізму: від ствердження основи здійснюється перехід до ствердження наслідків.

У деструктивній дилемі більший засновок є таким умовним судженням, у котрому із однієї основи випливає два можливі наслідки. У меншому засновку заперечуються обидва наслідки. У висновку заперечується сама основа, із котрої виводили названі наслідки. Формула достовірної дилеми:

Таким чином, висновок у деструктивній дилемі проходить від заперечення наслідку до заперечення основи, тобто у тому ж напрямі, що й у заперечному модусі умовно-категоричного силогізму. Наприклад:

Для правильної побудови дилеми необхідно дотримуватися таких умов:

1. У більшому засновку має бути правильно виражений зв'язок основи й наслідку, тобто наслідки, що встановлюються в більшому засновку, дійсно мають випливати із наведеної основи, не бути надуманими, а основа стосовно висловленого наслідку — ясною, визначеною, достатньою.