— Secundo? [21]
— Станіслав.
— Tertio? [22]
— Carolus rex… [23]
— Починай, вашець з Кочубея.
Архієрей відчинив уста, підняв брови, висунув очі з глибоких орбіт, але гетьман поклав нараз руку на плече:
«Гов!»
Архієрей перемінився в знак питання.
— Як звалася тая приваблива персона, з котрою преосвященність ваша, заки електор возглагодав двічі, спустила дав голендерські дукати?
Труп'яча головка всунулася в рамена і порскнула сміхом:
— Зузанна, милосте ваша, noli me tangere [24], Зузанна… Але звідки милість ваша навіть про таку нікчемну дрібницю знають?
— Гетьман Мазепа все знає. Затям собі, архієрею… А тепер ad rem! [25] Primo: Кочубей.
— Кочубей новий донос до царя післав.
— Певно?
— Як Бог на небі. Царевичеві цей донос доставив, а царевич батькові переслав.
— То недобре.
— І я так гадаю.
— Що робити?
— Клин клином вибивають.
— Себто?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не вбивай» автора Лепкий Богдан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КАМЕНЮКИ“ на сторінці 4. Приємного читання.