Розділ «Лірика»

Упокорювали всіх.

Як двірці, сміялись ваші храми,

На змаганнях сили й моготи

Колісниці вперегін з вітрами

Вам на честь гриміли до мети.

Ворухливі хороводні сплети

Обвивали гронами олтар,

І несли увінчані атлети

Вам вінки свої у дар.

З тирсами[44], під вигуки «Евое!»[45]

Барсами там їздив Діоніс,

В келихах вологи огневої

Земнородним радощі він ніс.

З ним сатири, фавни і менади

Танцями вславляли яр хмільну,

Сам він зором додавав принади

Іскрометному вину.

В смертний час ніхто не знав жахання,

Бо кістяк за горло не стискав;

Зцілувавши з уст життя дихання,