Розділ «Лірика»

Геній тихо світич опускав.

В Тартарі людину судією

При вазі настановляв Аїд,

І фракієць піснею своєю

Міг розчулить евменід.

Там, було, на Єлісейськім лоні

Кожна тінь свій лас находить знов —

Вершника баскі чекають коні,

Вірну жінку — мужова любов;

Лін[46] пісні заводить давнім ладом,

Алкестіду[47] пригорта Адмет,

Знов Орест зіходиться з Піладом[48],

Стріли знайде Філоктет[49].

Хто вершив велике, хто горів ним,

Хто ішов трудним шляхом чеснот, —

Там не раз вважався богорівним,

Осягав найвищих нагород.

Там безсмертні голови схиляли

Перед тим, хто мертвих викликав,

І з Олімпу близнюки сіяли,