TextBook Хоч друга уже не врятую,
То смерть заодно прийму я.
Хай знає тиран собі на біду,
Що друга я зроду не підведу,
Нехай довершить свою пімсту,
Та ціну складе побратимству!»
Заходило сонце — він в місто прибув;
Стояв уже хрест на майдані
І люди застигли в чеканні.
Вже кат на вірьовці стратенця тягнув,
Дамон крізь юрбу продерся й гукнув:
«Мене розпинай, лютий кате!
Я тут, я не думав тікати!»
Народ загудів навколо, як ліс,
А друзі уже обнялися,
З утіхи слізьми залилися...
Негайно про те хтось тирану доніс,
І серцем зм’якшився нараз Діоніс,
Озвалось в нім щось чоловіче,
І друзів до себе він кличе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 131. Приємного читання.