Лягають гігантськії тіні.
Аж ось наганяє він двох паруб’ят
І чує розмову: «Кажу ж, навряд
Чи встигнемо на страту...
Спізнилися ми, Філострате».
Мчить далі Дамон — де й береться снага!
Уже й Сиракузи он рідні
В заграві блищать призахідній.
Аж ось назустріч йому вибіга
Із міста вірний його слуга;
Пізнав іздалеку пана
Й злякався несказанно:
«Вертайся назад! Рятуй хоч себе —
Однак не врятуєш ти друга,
Його уже мучить катюга.
До станньої хвилі чекав він тебе;
Ти знаєш, що серце в нім не слабе —
Глумились над ним бузувіри,
Але не убили віри».
«Чи пізно не пізно, а я піду,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 130. Приємного читання.