Розділ «Частина четверта»

Старий розлючено подивився на нього.

Харрі довго шукав ключі від запалення, потім завів двигун і трохи опустив скло:

– А ви поки що нікуди не йдіть, чекайте тут.

Вони від’їхали, у дзеркало заднього виду все ще було видно розгублене обличчя старого.

– Ну ти й зараза! – голосно розсміялася Катрина. – Так поводитися із старою людиною…

Харрі подивився на неї в дзеркало. У Катрини був дивний вираз обличчя, наче їй боляче сміятися. Парадоксально, але це нагадало йому інцидент у барі «Фенрис», коли вона відкрилася йому більше, ніж зазвичай. Мабуть, у всіх красунь одна слабкість: варто не відповісти на їхній поклик, як вони починають западати на тебе все більше й більше.

Харрі посміхнувся. Цікаво, що б вона подумала, якби дізналася, що сьогодні він прокинувся від збудження, а рештки сну були присвячені їй: він узяв її прямо в туалетній кабінці бару «Фенрис», та так завзято, що стіни кабінки аж двигтіли. Дзеркало за її спиною трусилося, обличчя Харрі в ньому розпливалося, вони зачіпали раковину, сушку, контейнер з рідким милом. І тільки зупинившись, він роздивився, що в дзеркалі було зовсім не його, а чиєсь обличчя.

– Про що ти думаєш? – запитала вона.

– Про розмноження, – відповів Харрі.

– Що?

Харрі простягнув їй пакет, вона розкрила й побачила згори аркуш паперу з написом: «Інструкція із забору матеріалу слизової порожнини рота для проведення аналізу ДНК».

– І що ми маємо з цим робити? – Катрина помахала пакетом.

– Поїдемо до Солліхьогда, візьмемо аналізи в близнючок.

На землі по периметру двору сніг не розтанув. Мокрий, сірий, він все ще лежав там, демонструючи, що це його територія.

Ролф Оттерсен зустрів їх на ґанку й запропонував каву. Знімаючи пальто, Харрі пояснив, чого вони хочуть. Ролф нічого не запитав і просто кивнув.

Дівчата сиділи у вітальні та плели, подзенькуючи спицями.

– Ну і що це буде? – запитала Катрина.

– Шарф, – хором відповіли близнючки. – Нас тітка навчає. – Вони кивнули на Ане Педерсен. Та сиділа поруч, плела і благодушно усміхалася Катрині.

– Мені треба трохи вашої слини, – попросила Катрина, дістаючи пробірки. – Відкрийте ротики.

Дівчатка відклали плетіння.