Розділ «Частина друга»

– Тобто ти хочеш сказати, що він зник не так уже й безслідно? – запитав він. – Що він з’являється кожного року, як тільки випаде перший сніг?

Катрина знизала плечима:

– Я хочу сказати, що треба докласти усіх зусиль та з’ясувати, що там дійсно сталося.

– Гм… Треба запитати Берген про сприяння.

– Я б не стала цього робити, – швидко відгукнулася вона.

– Он як…

– Справа Рафто – й досі болюче місце для всього Бергенського управління поліції. Працюючи над справою, вони намагалися більше закопати, ніж розкопати. Вони до смерті боялися того, що могли знайти. А щойно хлопець зник… – Вона намалювала пальцем у повітрі великий хрест.

– Зрозуміло. І що ти пропонуєш?

– Пропоную нам із тобою поїхати до Бергена та трохи рознюхати, що й до чого, своїми силами. Адже тепер це частина справи про вбивство, яка розслідується в Осло.

Харрі припаркував машину поблизу чотириповерхового будинку, що стояв біля води, оточений містками. Він вимкнув двигун, але залишився в машині, не зводячи очей із затоки Фрогнерхілен.

– А як справа Рафто потрапила до твого списку? – Він обернувся й подивився на Катрину. – По-перше, вона належала до більш раннього періоду, ніж я просив тебе подивитися. А по-друге, там убивство, а не зниклі безвісти.

Вона незмигно зустріла його погляд:

– Справа Рафто в Бергені відома усім. І до того ж у справі була одна світлина.

– Світлина?

– Так. Її показували усім практикантам, які потрапляли до Бергенського управління. Щось на кшталт бойового хрещення. Фотографія була зроблена на місці вбивства – на вершині гори Ульрікен. Гадаю, майже всіх вражали деталі переднього плану, отож на другий ніхто не звертав уваги. Або просто вони ніколи не бували на вершині гори. А мені вдалося розгледіти на другому плані щось цікаве: якесь вивищення позаду площадки, де було скоєно вбивство. При збільшенні цієї частини світлини стає чітко видно, що воно таке.

– Ну то й що це?

– Сніговик.

Харрі повільно кивнув.

– До речі, про світлини. – Катрина дістала з сумки великий коричневий конверт і простягла його Харрі.

Клініка розташовувалася на третьому поверсі, приймальня була шикарна, із дорогущими меблями. Всюди стояли скляні скульптури Франса Відерберга, а на стіні висів оригінал Роя Ліхтенштейна – рука з пістолетом.