Вершники на Інгулі

Єлисаветград, 1913 р.)

Народився майбутній генерал 1838 р. на Чернігівщині в сім’ї

військового, по закінченні Полтавського кадетського корпусу, разом з усім

випуском новоспечених офіцерів, відправився до діючої армії в Дагестан.

Орденоносець “по закінченні воєнних дій був направлений до міста

Єлисаветграда для проходження подальшої служби. М. Федоровський

розпочав свою військову службу в Єлисаветградському Ольвіопольському

Уланському полку, де панувало жорстоке ставлення до солдат, кара, пияцтво;

для всього цього необхідні були гроші, а тому офіцери продавали казенний

овес та привласнювали кошти, а часто забирали собі гроші, які рідні

присилали солдатам. На розгульне життя не вистачало невеликого

офіцерського утримання. Життя в полку для Миколи Федоровича виявилося

нестерпним… Він почав шукати і знайшов товариство передових людей

міста…”. Так 1967 р. описала О. Ростовцева початок служби в місті на Інгулі

її батька. Його громадська діяльність, звісно, не залишилась непоміченою.

Одного разу Миколу Федоровича відчитав командир: “Не личить

кавалерійському офіцерові виступати публічно й писати статейки до газет.

Так можуть вигнати з полку”.

62

М. Федоровський подав рапорт про відставку з полку і перейшов до