Вершники на Інгулі

Головною технічною новацією в місті наприкінці ХІХ ст. став один із

перших в імперії електричний трамвай. Маршрут від залізничного вокзалу до

міського саду проходив Бульварною і Палацовою вулицями поруч двох

корпусів училища, театру, а з вокзалу до Кущівки – Бульварною вулицею

мимо палацу. Мимо приміщень, де в останні десятиріччя ХІХ – на поч. ХХ ст.

навчалася найбільша кількість юнкерів-кавалеристів євразійської імперії.

У процесі реформування юнкерських училищ 5.7.1902 р. заклад був

реорганізований в Єлисаветградське кавалерійське училище. Останній

випуск з юнкерських відділень (1901 р. їх було переведено на 3-річний курс

із розширеною програмою навчання) здійснено 1904 р., коли й припинилася

61

історія власне ЄКЮУ. Викладацький склад продовжив роботу в ЄКУ.

“ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ДІЯЧ МІСТА”

(МИКОЛА ФЕДОРОВСЬКИЙ)

“Ніхто не хотів попустити, а тим часом мій досвід ствердив, що

коли є воля й упертість, то й те, що здається неможливим, стає

здійсненним”.

(Федоровський М.Ф. Сорокаріччя просвітницького товариства.

Спогади засновника // Щорічник “Голосу Півдня”: Адреса-календар.