Вершники на Інгулі

неофіційної муштри старшим класом молодшого.

Продовжував розвиватися прилеглий до училища район. 1867 р. на

Палацовій вулиці напроти училища відкрилося стаціонарне приміщення

театру Трембіцького, у якому в жовтні 1882 р. виставою “Наталка-Полтавка”

Івана Котляревського започатковано історію українського професійного

реалістичного театру, біля колиски котрого стояли Марко Кропивницький,

Іван (Карпенко-Карий), Микола (Садовський), Панас (Саксаганський) та

Марія (Садовська-Барілотті-Петрова) Тобілевичі, Марія Заньковецька, Марія

Затиркевич-Карпинська, що засвідчувала меморіальна дошка на приміщенні

закладу культури. “Щоб потрапити до міського театру Єлисаветграда,

59

офіцерам ЄКУ, юнкерам і викладачам потрібно було просто перетнути

Кавалерійську вулицю. Зателефонувавши за № 35 можна було дізнатися про

репертуар першого на Україні театру. А необхідно сказати, що майбутні

благородні корнети були не лише завсідниками театру й самі із задоволенням

брали участь в його постановках, але й створили театр безпосередньо в

юнкерському училищі”, – стверджується в “Маленькому Парижі” (авт.-упор.

В. Петраков та В. Машковцев).

Поліпшувався благоустрій прилеглої території. 1873 р. забруковується

Театральний провулок (перебрукований 1894 р.), 1874 – 1876 рр. – тротуари