Вершники на Інгулі

батьком (українофілом Я. Шульгиним. – С.Ш.) і ставав на його дорозі”. Але,

коли після п’ятирічного єлисаветградського періоду, Якову Миколайовичу в

Києві жандармське управління заборонило читати лекції, то Новицький, на

прохання одного з колишніх знайомих першого, зняв перепони щодо його

педагогічної діяльності. Корифей театру М. Садовський згадував, як

жандармський генерал В. Новицький безуспішно писав доноси на його

колишнього командира в російсько-турецькій війні, Київського генерал-

губернатора М. Драгомирова за його українофільство. Микола Карпович

навів один із анекдотів про взаємини цих високопосадовців. Генерал-

губернатор, дізнавшись, що жандармський очільник послав цареві телеграму:

“Драгомиров третій день п’є безпробудно”, і сам зателеграфував Романову:

“Третій день п’ємо за здоров’я вашої величності”, на що отримав відповідь:

“Пора б і припинити”. Завершилася кар’єра і життя одного з перших, відомих

нам, вихідців з училища службою градоначальником та в. о. генерал-

губернатора Одеси. Додамо, що під час навчання Новицького в

Єлисаветграді, тут викладав його брат Микола, приятель Т. Шевченка.

1861 р. в училищі 7 викладачів навчали 67-х офіцерів. Для практичних

занять використовувався плац, який після ліквідації того року військових

поселень перейшов до інженерного відомства з бульваром та парком.

Останній у ряді документів після цього називався Інженерним. Новий