Вершники на Інгулі

закладу

одразу

ж

взялися

до

просвітницької,

культурницької роботи. Із двох безкоштовних чоловічих недільних шкіл

міста, відкритих у 1860 – 1861 рр., одна діяла при кавучилищі. Начальник

училища Гайлі та багато із 60-и підлеглих офіцерів закладу відвідували

заходи, влаштовувані вдовою полковника Некрасовою. Вона поселилася в

місті на поч. 1860-х рр., найнявши другий поверх будинку на розі

В. Перспективної та Н. Донської (Тимірязєва), який міська управа 1847 р.

придбала у колишнього начальника штабу 3-го резервного кавалерійського

корпусу, генерал-лейтенанта Екельна (1870 р. туди перебереться громадська

жіноча гімназія). Тут влаштовувалися за все більшої кількості учасників

вечори, на яких співали, грали на музичних інструментах, а згодом почали

давати, як пише С. Тобілевич, українські й російські вистави. Вона ж

зазначає, що організатором зібрань була і вдова майора Рязанова (напевне,

Розанова), а ініціатором – викладач кавучилища Федоровський. Невдовзі

Некрасова виклопотала дозвіл на проведення таких вечорів з платою за вхід