Вершники на Інгулі

(хрещений

батько

єлисаветградського внука Пушкіна Леонтія), народила трьох дітей, мешкала в

Петербурзі.

Ми ж полишаємо палацову ауру прекрасної Наталії і підходимо до

38

Кавалерійської вулиці, де в часи мешкання у місті пушкінських нащадків

виник навчальний заклад для військових вершників.

ЗАКЛАД ДЛЯ ОФІЦЕРІВ-КАВАЛЕРИСТІВ

(1859 – 1865 рр.)

“… Це був тип колишнього гусара. Середнього зросту з рудуватим

відтінком волосся на голові і з вусами, які висіли на всі груди. Гайлі мав

вигляд добродушно-насмішкуватої безтурботності. Ознакою колишнього

франтівства у лівому вусі залишився золотий ґудзик чоловічої сережки… Не

дивлячись на невеликі статки, обумовлені зарплатнею, він і одруженим

зберіг безтурботні звички гусарського поручика”.

(Спогади Андрія Михайловича Достоєвського. Л., 1930 р.)

“Кавалерійських училищ тоді не було”, – у цих, вже цитованих,

словах колишнього єлисаветградського архітектора А. Достоєвського