Вершники на Інгулі

42

для добродійних цілей у благородному зібранні. Відкрилося воно на

Палацовій вул. в буд. Самофалова (згодом належав Соколову-Бородкіну)

того ж року, що й училище – 1859-го і носило, як зазначав Пашутін

“абсолютно характер військового зібрання”. Через рік заклад перевели на ріг

Петрівської та Іванівської вул. (у цьому приміщенні тепер знаходяться

школа-гімназія № 5 ім. Т. Шевченка та кав’ярня “Чорна кава”).

Велелюдними були і танцювальні бали в палаці. Під час перебування

в місті монархів вони присвячувалися Миколі І, Олександру ІІ (1859, 1861 і

1863 рр.). За царських оглядів і зборів великої кількості військ, коли ще не

було приміщення стаціонарного театру, влаштовувалися вистави у зимовому

училищному манежі. Він із дозволу військового керівництва для цієї мети

тимчасово облаштовувався власниками труп. Любительські, переважно

українські, спектаклі почали влаштовуватися на рубежі 50 – 60-х рр. за

Ковалівським парком у благородному зібранні, на місці якого згодом

спорудили приміщення реального училища. Дорогою до Одеси в

Єлисаветграді виступав у ролі Отелло талановитий американський трагік

Айра Олдрідж, грою якого захоплювався Тарас Шевченко, написавши

наприкінці 1858 р. у своїй петербурзькій майстерні-квартирі портрет

американця. (До речі, в бібліотеці ім. Д. Чижевського є репродукція рисунка