Вершники на Інгулі

кордоном, де знайшла тихе сімейне щастя у якості графині Меренберг. Її син

від другого шлюбу безуспішно претендував на поч. ХХ ст. на

люксембурзький трон. Донька Пушкіна успадкувала листи свого батька до

мами, які, відтак, вперше побачать світ за кордоном.

Як склалася доля інших колишніх мешканців єлисаветградського

палацу – нащадків Пушкіна? Наталію і Леонтія мама перед виїздом за кордон

залишила під опікою свого вітчима Ланського (її мама Наталія Миколаївна

на цей час померла) в Петербурзі. Перша згодом перебралась до Наталії

Олександрівни в Німеччину, де вийшла заміж, мала двох дітей. Леонтій став

моряком, капітаном ІІ рангу, 1880 р. із матір’ю брав участь у відкритті

пам’ятника О. Пушкіну. Тоді відбулася зустріч доньки поета з Ф. Достоєвським,

чий брат згадував її єлисаветградський період. Н. Меренберг приїжджала до

Росії і 1899 р. на святкування 100-річчя з дня народження батька. (До речі, в

Єлисаветграді на згаданий ювілей заклали приміщення Пушкінського

училища.) Її молодша донька Аня виховувалася в сім’ї княгині Суворової,

сестри

дружини

брата

М. Дубельта

Миколи