Вершники на Інгулі

“довольно этой дряни, сочиненій-то вашего Пушкина, при жизни его напечатано,

чтобы продолжать ещё и по смерти отыскивать неизданныя его творения, да

печатать ихъ!”. Додамо, що у війні 1812 р. він був ад’ютантом корпусного

командира Раєвського (похований у с. Розумівці Олександрівського р-ну).

Після призначення глави молодої сім’ї до Єлисаветграда начальником

корпусного штабу, як пише кіровоградський краєзнавець А. Юрченко,

щасливе подружжя “поселилося у просторих і чудово вмебльованих кімнатах

третього поверху нещодавно спорудженого великого палацу, закладеного

Миколою І. У ньому нараховувалося до 80-ти великих, високих і світлих

35

кімнат, в котрих такі ж мебльовані апартаменти займали й інші офіцери

кавалерійського корпусу. А коли до містечка прибували імператори, вони

завжди займали повністю зарезервований за ними другий поверх

(вищецитований сучасник царів генерал Глібов називає перший поверх. –

С.Ш.) палацу, забезпечений усім необхідним, підлога якого була повністю

застелена м’якими килимами, коридори і кімнати вишукано мебльовані,

стіни розкішно задраповані. На першому поверсі царська охорона і прислуга.

Під час перебування височайших осіб у палаці його парадні східці

декорувались живими квітами і рослинами”.

1854 р. Дубельти раділи появі на світ доньки Наталії, ще через рік –